Стилiстична важливiсть синонiмiв
Рацiональне з усiх поглядiв користування синонiмами можливе тiльки заумови найповнiшого розумiння ïх сутностi семантико-структурноï
i фонетичноï.
Синонiми (грец. вупопутоз однойменний) слова (зрiдка сполучення слiв),
якi тотожнi або близькi за своєю семантикою, але вiдрiзняються
матерiально, тобто звуковим складом.
Це рiзнозвучнi мовнi одиницi. Наприклад, слова смiливий, хоробрий,
вiдважний, безстрашний, доблесний, героïчний фонетично рiзнi, але
обєднанi спiльною семантикою небоязкий, готовий здiйснити навiть
подвиг. Водночас кожен iз цих прикметникiв має свiй особливий
вiдтiнок у лексичному значеннi: людину, яка не побоялася темного вечора
пiти на рiчку через кладовище, можна назвати смiливою, вiдважною,
безстрашною, але не героïчною, тобто цими словами виражено лише тi
ознаки, якi винятково великоï сили набувають тiльки в словi
героïчний: Яринi йшов пятнадцятий рiк, саме в такому вiцi
героïчнi вчинки пянять уяву, як добре вино (П. Панч); пор.:
Славетне життя в нього. Тому вiн i Герой Украïни.
Кiлька синонiмiв, обєднаних за своïм лексичним значенням в
окрему групу, називають синонiмiчним рядом, або синонiмiчним гнiздом.
Щоб правильно вiднести лексичну одиницю до того чи iншого синонiмiчного
ряду, потрiбно знайти стрижневе слово, яке стилiстично найбiльш
нейтральне, найменш емоцiйно забарвлене, найуживанiше i в словниках
синонiмiв подається першим: сильний всесильний, дужий, мiцний,
потужнiй, могутнiй, могучий, здоровий, двожильний, стожильний,
повносилий та iн. Усi синонiми цього ряду обєднанi спiльним
основним значенням (той, кого характеризує велика фiзична й
моральна сила). Водночас кожен з наведених синонiмiв iндивiдуально
неповторний своïм семантико-стилiстичним вiдтiнком, через що
неоднаково виявляє себе в рiзних стилях мови: сильний який
має велику фiзичну силу (про людину, тварину); всесильний
має необмежену владу, силу, вплив; мiцний який важко
пiддається руйнуванню, псуванню (його важко зламати, розбити
тощо); потужний який має велику фiзичну силу; могутнiй має
велику владу, вплив; могучий те саме, що й могутнiй, але з бiльшим
вiдтiнком урочистостi; здоровий мiцноï будови; двожильний
витривалий; стожильний дуже витривалий (про сильну, витривалу людину);
повносилий повний сили, енергiï та iн.
Один iз синонiмiв вiдрiзняється вiд iншого частотнiстю вживання й
неоднаковою емоцiйнiстю. Наприклад, слово очi загальновживане, не
має якихось особливих стилiстичних вiдтiнкiв, а синонiми до нього
значеннєво й стилiстично iндивiдуалiзованi: вирла (випуклi,
витрiщенi очi) згрубiле; балухи, баньки, слiпаки, слiпи, слiпнi
вульгаризми; бiльма зневажливе; зiр, зiрницi те саме, що очi, але цi
лексеми вживаються зрiдка, певною мiрою переносно, до того ж зiрницi
слово з вiдтiнком урочистостi.
З виразною емоцiйнiстю сприймаються синонiми- с таро с ло в я нi з ми
лексичнi, фразеологiчнi або тiльки фонетичнi запозичення iз
старословянськоï мови. ïх використовують переважно iз
стилiстичною метою щоб надати розповiдi урочистостi або наповнити
ïï iронiєю тощо. Немало старословянiзмiв у Шевченко- вiй
поезiï: всує, да свершиться, на прю, овчi шкури та iн.;
Сьогоднi в СофiïКарлiвни гостiюють мадам Шило… та преподобна
Лукерiя (О. Гончар).
Синонiмiчнi ряди найчастiше формуються словами якоïсь
однiєï частини мови. За такою ознакою, як повна або часткова
лексико-семантична спiльнiсть мiж синонiмами одного ряду, прийнято
виокремлювати такi групи синонiмiв: безвiдноснi (абсолютнi), вiдноснi,
синтаксичнi, контекстуальнi, фразеологiчнi.
Безвiдноснi (абсолютнi) синонiми. Лексично вони однозначнi, але
рiзняться стилiстично: однi вживаються частiше, iншi рiдше, цi синонiми
також характернi для рiзних стилiв мови; неоднаковим може бути й
емоцiйне забарвлення безвiдносних синонiмiв: iнфiнiтив неозначена форма
дiєслова; асимiляцiя звукiв (переважно у вузiвському викладаннi)
уподiбнення звукiв (у шкiльному використаннi); шлях путь дорога; експорт
вивiз; майбутнiй прийдешнiй; iнтенсифiкувати посилювати та iн.
Наприклад, iменник бiографiя характерний для офiцiйно-дiлового стилю, а
життєпис частiше використовується в публiцистицi;
лiтератори, художники надають перевагу слову пейзаж, географи ландшафт,
а в художнiх творах i розмовно-побутовому мовленнi переважно
вживається iменник краєвид.
Вiдноснi синонiми. Вони рiзняться певним смисловим вiдтiнком. У мовiïх найбiльше: мир, спокiй, тиша, згода, злагода; дружнiй,
дружелюбний, теплий, задушевний, сердечний, але дружний (який
вiдбувається одночасно, спiльно, погоджено, злагоджено,
виникає, зявляється, здiйснюється бурхливо, швидко) не
є синонiмом до цього ряду прикметникiв.
Синтаксичнi синонiми. До них належать семантично близькi синтаксичнi
конструкцiï словосполучення й речення: зошит учня учнiвський зошит,
високоросла людина людина високого зросту; Я не працюю. Менi не
працюється.
Контекстуальнi синонiми. За ними в лiтературнiй мовi закрiпились рiзнi
лексичнi значення, але в певних текстах цi лексеми набувають iншоï
семантики тропеïчноï, переносноï. Напр.: Пани, ох!
Наïхали, будуть землю дiлити… Яку землю? Що ти мелеш? (М.
Коцюбинський); Як почне щось наукове плести, то комедiя чиста (I.
Франко); I що я йому говорила, товкла? (I. Франко), хоча пряме лексичне
значення дiєслiв молоти, плести, товкти не має нiчого
спiльного з дiєсловом говорити, i, отже, цi дiєслова поза
контекстом не можуть вважатись синонiмами. Так само не сприймаються як
синонiми слова провалитися i не скласти, але в середовищi студентiв i
учнiв вони можуть уживатись як контекстуальнi синонiми: провалитися на
екзаменi — не скласти екзамену.
Особливо часто синонiми вживаються в художнiх творах. Письменники
знаходять у мовнiй синонiмiï образнi й свiжi засоби висловлювання.
Фразеологiчнi синонiми. Вони бувають щонайменше двослiвнi: плескати
язиком, теревенi правити, розводити тер&ВКґ?'iïлести
нiсенiтницю. Такi сполучення слiв разом iз лексичними синонiмами
утворюють той самий синонiмiчний ряд: говорити, мовити, балакати та iн.,
молоти язиком тощо. Фразеологiчнi синонiми спiввiдноснi зi словами
певних частин мови, а саме: з iменниками (сон рябоï кобили
нiсенiтниця); прикметниками (як двi краплi води схожий), займенниками
(вiд А до Я все); дiєсловами (тримати язик за зубами мовчати);
прислiвниками (серед бiлого дня вдень).
Синонiмiя величезне багатство мови, одне з найпотужнiших джерел
мовноï i мовленнєвоï образностi. Стилiстичне
використання синонiмiв дає змогу висловлюватись одночасно i точно,
i по-художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному
потрiбного емоцiйного навантаження, є показником широких художньо-
творчих, отже, i стилiстичних можливостей мови.


