Взаємини, вiдносини, стосунки

Взаємини, вiдносини, стосунки. Цi слова передають зв'язок мiж
людьми. За кiлька днiв, оговтавшись, при- дивившись до товаришiв по
класу, до ïхнiх взаємин i ставлення ïхнього до нього й
до iнших отаких, як вiн, задумався пильно (А. Головко). Член партiï
повинен: …показувати приклад у виконаннi громадського обов'язку,
допомагати розвитковi i змiцненню комунiстичних суспiльних вiдносин
(Статут КПРС). Пушкiн перебував у добрих вiдносинах з вiдомим
фольклористом, етнографом, iсториком та бiологом, першим перекладачем на
украïнську мову Слова о полку Iгоревiм Михайлом Максимовичем (М.
Рильський). З помкомвзводом Гладуном у студбатiвцiв з першого ж дня
встановились стосунки взаємноï неприязнi (О. Гончар). У цьому
значеннi (коли йдеться про людей) менш правомiрними видаються вiдношення
(див.) i взаємовiдношення, ще менш виправданими
взаємовiдносини i взаємостосунки, бо в словах вiдносини i
стосунки закладене значення взаємностi, i компонент взаємо-
є в них тавтологiчним. На початку XX ст. слово вiдносини вживали
для позначення не тiльки взаємностi у стосунках мiж людьми, а й
ставлення особи (чи осiб) до iншоï особи (чи осiб). Порiвн: у Лесi
Украïнки: …Не розумiю, як маю думати про вiдносини Зорi до
мене; В яких би вiн вiдносинах не був до тебе, для мене вiн уже раз
назавжди брат; у М. Коцюбинського: Моï вiдносини до панни Анелi
тривожать мене. У сучаснiй мовi слово вiдносини в значеннi ставлення не
вживається. Широко вживається це слово як термiн у
дипломатiï дипломатичнi вiдносини.