Подвижник, сподвижник

Подвижник, сподвижник. Слово подвижник спочатку означало аскета, людину, яка з релiгiйних переконань позбавляла себе радощiв життя. У сучасному значеннi людина, яка самовiддано бореться за досягнення високоï мети на якомусь важкому поприщi. Наприклад, подвижник мистецтва, подвижник науки. Ми були у Бухенвальдi. Чули розповiдь людини, яка бачила Тельмана востаннє. Могилою великого подвижника революцiï став увесь, лiсом порослий горб Бухенвальда; …Я шукав колоритну постать для портрета, щоб не сором було й виставити його наступноï осенi. Хотiлося написати вченого, такого, знаєте, лобастого мислителя, популярного в народi першовiдкривача, подвижника науки (I. Волошин).
Сподвижник чийсь соратник у якiйсь надзвичайно важливiй
      дiяльностi. Наприклад:
С. П. Крашенинников був сподвижником i другом М. В. Ломоносова (Украïнська Радянська Енциклопедiя). Шiсть рокiв гримiли битви з перемiнним успiхом. Загинуло багато сподвижникiв Хмельницького Данило Нечай, Кривонiс, Небаба (О. Довженко). У другiй половинi 80-х рокiв XVII ст. боротьбу народних мас проти польсько-шляхетського панування на Правобережнiй Украïнi очолив Семен Палiй i його видатнi сподвижники С. Самусь, А. Абазин та З. Iскра (Украïнський iсторичний журнал).
У розмовнiй мовi слово сподвижник iнколи плутають з подвижник.