Любимий, улюблений

Любимий, улюблений.
Любимий той, що користується чиєюсь любовю,
викликає в когось почуття любовi.
Сiверцев свого часу багато розповiдав Чернишевi про любимий свiй
Ленiнград, про трагедiю блокади (О. Гончар).
На вiдмiну вiд улюблений, любимий (будучи взагалi не дуже
поширеним словом) здебiльшого вживається в сполученнi iз словами,
що виражають одиничне поняття (батькiвщина, мати, батько та iн.):
У нашiй любимiй Вiтчизнi ми будемо й далi з таким же ентузiазмом
продовжувати будувати i творити (П. Тичина).
Любиму Вiтчизну топтати не дам Кривавим, пiдступним i злим
ворогам (М. Бажан).
Частiше в сучаснiй лiтературнiй мовi вживанi синонiми слова любимий
любий, милий, у вiдповiдному контекстi коханий.
Дуже рiдко натрапляємо в нашiй мовi на вживання слова любимий
у значеннi не прикметника, а дiєприкметника з залежним вiд
нього додатком в орудному вiдмiнку (любимий ким?). Наприклад:
…Не знала добре й сама, чого плаче, але почувала, як ïй
легшає вiд цього на душi, наче половину горя, ïï дiвочих
кривд по-сестринськи брала, переймала зараз на себе оця нiжна, оця
любима нею з дитинства акацiя бiла колюча королева пiвдня.
Оскiльки в украïнськiй мовi дiєприкметникам не властива така
форма (на -мий), то й конструкцiя ця не продуктивна.
Iнколи замiсть любимий без достатнiх пiдстав вживають слово
улюблений (улюблена мати). Та, очевидно, семантико-
стилiстичне розрiзнення цих двох слiв ще не набуло нормативноï
визначеностi. Про це свiдчать приклади з творiв майстрiв лiтератури i
дореволюцiйноï, i сучасноï.
Улюблений той, кого серед iнших найбiльше люблять (улюблений
герой, улюблена учениця
i т. д.), або те, що найбiльше
вiдповiдає чиïмось смакам, уподобанням, нахилам
(улюбленi мiсця, улюблений колiр, улюблена страва).
Нунте шi Буковiна! гримiла улюблена лайка мош-Костаки i
викликала усмiшку на синовi уста (М. Коцюбинський). …Сипле
сонце барвистi дари на небо, на пустиню, на велику рiку i на кожну
дрiбную-дрiбницю своєï улюбленоï краïни
(Леся Украïнка). Професор тихо посмiхався й ковтав сльози.
Вiн розумiв, що учень грає перед ним востаннє
улюблений твiр (О. Донченко). I в майбутньому в широкому
рiзноманiтному репертуарi Панаса Саксаганського улюбленими ролями
стануть образи простих людей (Ю. Мартич). Улюбленим жанром
наймолодших читачiв є казка (Iсторiя украïнськоï
лiтератури).
Iнколи замiсть улюблений вживають любимий: любимий письменник,
лiтературний герой, любимий колiр;
природнiше: улюблений
письменник, улюблений лiтературний герой, улюблений колiр,
бо саме
цьому письменниковi, лiтературному героєвi, кольору вiддають
перевагу перед iншими письменниками, лiтературними героями, кольорами.
Часом без глибшого знання певних обставин важко визначити, яке саме
слово треба вжити любимий чи улюблений. Наприклад, як
сказати: Жiнка одержала листа вiд свого любимого (чи
улюбленого?) сина? Якщо жiнка одержала листа вiд свого
єдиного сина, якого дуже любить, треба вжити слово любимий;
слово улюблений слiд ужити, якщо у жiнки кiлька синiв i листа
вона одержала вiд того з них, якого любить дужче вiд iнших (тут могло
бути й слово найулюбленiший або найбiльш улюблений; вищий
ступiнь порiвняння вiд цього слова практично майже не вживається,
його функцiю виконує звичайний ступiнь улюблений).

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися