Говорити, балакати
Говорити, балакати. Абсолютно синонiмiчними вважати цi два слова не
можна. У значеннi висловлюватись або сповiщати про щось у сучаснiй
лiтературнiй мовi вживають слово говорити. А Остап з усiма
вiтається i до всiх одно говорить: Годi, годi, браття, у ярмi
ходити (Марко Вовчок). А думка край свiта на хмарi ґуля…
Спочине на сонцi, його запитає, де воно ночує, як воно
встає; послухає моря, що воно говорить (Т. Шевченко). Тiльки
дiєслово говорити виступає в переносному значеннi виражати
якусь думку своïм зовнiшнiм виглядом. Вся постать говорила без
слiв: Ану-ну, чим ви тут займаєтесь? (А. Головко). Говорити
вживають у значеннi виступати публiчно з доповiддю, промовою. Наприклад:
Доповiдач говорив про пiдготовку до нового навчального року. Часом у
лiтературнiй мовi в значеннi оволодiти актом мовлення вживають
дiєслово говорити: Хлопченя iз чубчиком льняним, Тiльки що
навчившись говорити, Пiдбира, ласкаве i сердите, Першi пари непокiрних
рим (М. Рильський). Набагато рiдше вживається дiєслово
балакати. Навчаючись з малих лiт балакати, ми разом з тими словами, що
доводиться ïх запам'ятати, набуваємо i розумiння того, що тi
слова визначають (Панас Мирний). У нарфщо-роз- мовнiй мовi, навпаки,
частiше паралельно до говорити в тому ж значеннi виступає
балакати. Паралельно слова говорити i балакати виступають i в значеннi
володiти усно якоюсь мовою. Наприклад: Пiсля закiнчення три- рiчних
курсiв iноземних мов мiй брат вiльно говорить по- англiйськи. У значеннi
розмовляти (з кимсь або мiж собою) цi два слова вживаються паралельно,
коли йдеться про розмову, опис якоï має звичайний,
нейтральний характер. {(Балакають, балакають промеж собою, та й
посiдають на колодах, усе балакаючи, а на солдатiв буцiмто i не
дивляться (Г. Квiтка-Основ'яненко). Отак вони довго балакали. Слово за
слово чiплялося; одна думка нанизувалась на другу (Панас Мирний). У
Мотузки в хатi й свiтла в той вечiр не свiтили. Сидiв старий i ще якiсь
чоловiки в темрявi на лавi, похнюпившись, i говорили сти^а й в'яло (А.
Головко). Так про що ж ми будемо з тобою говорити4} (Г. Тютюнник). Проте
якщо йдеться про серйозний або важливий змiст розмови, про ïï
офiцiйний, дiловий або урочистий характер, уживають дiєслово
говорити. Коли ж змiст розмови не офiцiйний, тема побутова чи така, що
оповiдачем сприймається як несерйозна, часто вживають слово
балакати (до такого сприймання значення слова балакати в певному
контекстi, крiм того, спричиняється, мабуть, його лексична
близькiсть iз словами балаканина, балакун, балакунка, що мають негативно-
iронiчне забарвлення). Звичайно, нiхто не скаже: Мiнiстр вчора балакав з
послом сусiдньоï держави, а тiльки говорив, розмовляв, мав розмову.
Отже, дiєслово говорити, будучи емоцiйно нейтральним, може
виступати в усiх стилях сучасноï украïнськоï мови.
Дiєслово балакати в офiцiйнiй, дiловiй, науковiй, публiцистичнiй
мовi не вживається; в основному воно виступає в побутовiй
мовi, частково в мовi художньоï лiтератури.
