Говорити, балакати
Говорити, балакати. Абсолютно синонiмiчними вважати цi два слова не можна. У значеннi висловлюватись або сповiщати про щось у сучаснiй лiтературнiй мовi вживають слово говорити. А Остап з усiма вiтається i до всiх одно говорить: Годi, годi, браття, у ярмi ходити (Марко Вовчок). А думка край свiта на хмарi ґуля… Спочине на сонцi, його запитає, де воно ночує, як воно встає; послухає моря, що воно говорить (Т. Шевченко). Тiльки дiєслово говорити виступає в переносному значеннi виражати якусь думку своïм зовнiшнiм виглядом. Вся постать говорила без слiв: Ану-ну, чим ви тут займаєтесь? (А. Головко). Говорити вживають у значеннi виступати публiчно з доповiддю, промовою. Наприклад: Доповiдач говорив про пiдготовку до нового навчального року. Часом у лiтературнiй мовi в значеннi оволодiти актом мовлення вживають дiєслово говорити: Хлопченя iз чубчиком льняним, Тiльки що навчившись говорити, Пiдбира, ласкаве i сердите, Першi пари непокiрних рим (М. Рильський). Набагато рiдше вживається дiєслово балакати. Навчаючись з малих лiт балакати, ми разом з тими словами, що доводиться ïх запам'ятати, набуваємо i розумiння того, що тi слова визначають (Панас Мирний). У нарфщо-роз- мовнiй мовi, навпаки, частiше паралельно до говорити в тому ж значеннi виступає балакати. Паралельно слова говорити i балакати виступають i в значеннi володiти усно якоюсь мовою. Наприклад: Пiсля закiнчення три- рiчних курсiв iноземних мов мiй брат вiльно говорить по- англiйськи. У значеннi розмовляти (з кимсь або мiж собою) цi два слова вживаються паралельно, коли йдеться про розмову, опис якоï має звичайний, нейтральний характер. {(Балакають, балакають промеж собою, та й посiдають на колодах, усе балакаючи, а на солдатiв буцiмто i не дивляться (Г. Квiтка-Основ'яненко). Отак вони довго балакали. Слово за слово чiплялося; одна думка нанизувалась на другу (Панас Мирний). У Мотузки в хатi й свiтла в той вечiр не свiтили. Сидiв старий i ще якiсь чоловiки в темрявi на лавi, похнюпившись, i говорили сти^а й в'яло (А. Головко). Так про що ж ми будемо з тобою говорити4} (Г. Тютюнник). Проте якщо йдеться про серйозний або важливий змiст розмови, про ïï офiцiйний, дiловий або урочистий характер, уживають дiєслово говорити. Коли ж змiст розмови не офiцiйний, тема побутова чи така, що оповiдачем сприймається як несерйозна, часто вживають слово балакати (до такого сприймання значення слова балакати в певному контекстi, крiм того, спричиняється, мабуть, його лексична близькiсть iз словами балаканина, балакун, балакунка, що мають негативно- iронiчне забарвлення). Звичайно, нiхто не скаже: Мiнiстр вчора балакав з послом сусiдньоï держави, а тiльки говорив, розмовляв, мав розмову. Отже, дiєслово говорити, будучи емоцiйно нейтральним, може виступати в усiх стилях сучасноï украïнськоï мови. Дiєслово балакати в офiцiйнiй, дiловiй, науковiй, публiцистичнiй мовi не вживається; в основному воно виступає в побутовiй мовi, частково в мовi художньоï лiтератури.
