34. Способи творення прикметникiв

Прикметники, як i iменники, iнтенсивно поповнюються нови- ми словами i
характеризуються розвиненою системою слово- творчих засобiв та способiв
словотворення. Основними способами творення прикметникiв є афiкса-
цiя та основоскладання. Поповнення прикметникiв новими словами може
також вiдбуватися морфологiчно-синтаксич- ним i лексико-семантичним
способами, але вони виявляють себе обмежено. Так, до складу прикметникiв
можуть пере- ходити дiєприкметники (морфологiчно-синтаксичне слово-
творення). Наприклад: битий, летючий, ламаний, стоячий, зрiлий, спiлий
та iн. Перехiд дiєприкметникiв до прикмет- никiв
вiдбувається за умови iзольованостi вiд iнших форм i постiйного
вживання ïх iз вузьким колом iменникiв {битий шлях., битий посуд,
бите скло; висяча лампа, ламана лiнiя, стояча вода, летюча миша) або
поступовоï спецiалiзацiï для вираження постiйноï ознаки у
зв'язках з рiзними iмен- никами {колючий дрiт, погляд, смiх; спiлий
плiд, овес, горiх). Лексико-семантичний спосiб виявляється у
процесi пе- реосмислення прикметникiв i появи термiнологiчних зна- чень,
наприклад глухий дiд глухий звук (лiнгв.), тупий нiж тупий кут (мат.),
живий {мертвий) чоловiк жива {мертва) вода (хiм.), вiльний вхiд вiльна
боротьба (спорт.) Прикметниковi деривати неморфологiчних способiв тво-
рення порiвняно з новотворами афiксальних типiв та осно- воскладання
малопродуктивнi.