34. Способи творення прикметникiв

Прикметники, як i iменники, iнтенсивно поповнюються нови- ми словами i характеризуються розвиненою системою слово- творчих засобiв та способiв словотворення. Основними способами творення прикметникiв є афiкса- цiя та основоскладання. Поповнення прикметникiв новими словами може також вiдбуватися морфологiчно-синтаксич- ним i лексико-семантичним способами, але вони виявляють себе обмежено. Так, до складу прикметникiв можуть пере- ходити дiєприкметники (морфологiчно-синтаксичне слово- творення). Наприклад: битий, летючий, ламаний, стоячий, зрiлий, спiлий та iн. Перехiд дiєприкметникiв до прикмет- никiв вiдбувається за умови iзольованостi вiд iнших форм i постiйного вживання ïх iз вузьким колом iменникiв {битий шлях., битий посуд, бите скло; висяча лампа, ламана лiнiя, стояча вода, летюча миша) або поступовоï спецiалiзацiï для вираження постiйноï ознаки у зв'язках з рiзними iмен- никами {колючий дрiт, погляд, смiх; спiлий плiд, овес, горiх). Лексико-семантичний спосiб виявляється у процесi пе- реосмислення прикметникiв i появи термiнологiчних зна- чень, наприклад глухий дiд глухий звук (лiнгв.), тупий нiж тупий кут (мат.), живий {мертвий) чоловiк жива {мертва) вода (хiм.), вiльний вхiд вiльна боротьба (спорт.) Прикметниковi деривати неморфологiчних способiв тво- рення порiвняно з новотворами афiксальних типiв та осно- воскладання малопродуктивнi.