ЗбираНня та дослiдження прислiв´ïв та приказок


Першi збiрники прислiв´ïв та приказок, що дiйшли до нашого
часу, з´явилися в другiй половинi 17 ст., хоча в науцi iснує
думка, що ïм передували iншi збiрники малих жанрiв, що не
збереглися. Одним iз тогочасних збирачiв прислiв´ïв був
вiдомий украïнський поет другоï половини 17 ст. Климентiй
Зиновiïв. Вiн зiбрав понад пiвтори тисячi прислiв´ïв,
якi уклав у рукописний збiрник Приповiстi посполитi i використовував
ïх у своïх вiршах. Вперше добiрку прислiв´ïв
надрукував О. Павловський у своïй Грамматике малороссийского
наречия (1818), де вони служили матерiалом для вивчення
украïнськоï мови. Узагальнюючого плану була книга Д. М.
Княжевича Полное собрание русских пословиц и поговорок… (СПб.,
1822), у якiй опублiковано 5365 зразкiв. Прислiв´я, зiбранi I.
Котляревським, увi йшли до збiрки Русские в своих пословицах I.
Снєгирьова, виданiй в Москвi у чотирьох книгах (18311834) та у
його доповнених виданнях Русские народные пословицы и притчи (Москва,
1848, 9625 текстiв) та Новый сборник русских пословиц и притчей (Москва,
1857).

Серед украïнських збирачiв першими можна вважати також Г.
Сковороду, П. Гулака-Артемовського, П. Бiлецького-Носенка, Г. Квiтку-
Основ´яненка, Л. Боровиковського, А. Метлинського, В. Забiлу, М.
Шашкевича, Я. Головацького, I. Вагилевича. Добiрку прислiв´ïв
надрукував Т. Шевченко в Букваре южнорусском (СПб., 1861), iншi добiрки
прислiв´ïв були пiдготовленi О. Бодянським, М. Максимовичем,
I. Срезневським, М. Костомаровим та iн. Першою окремою збiркою
украïнських прислiв´ïв було здiйснене з допомогою Г. Квiтки-
Основ´яненка видання В. Смирницького Малороссийские пословицы и
поговорки, собранные В. Н.С. (Харкiв , 1834), де вмiщено 607 творiв. На
Захiднiй Украïнi першим виданням був збiрник Г. Iлькевича Галицькi
народнi приповiдки, що вийшов у Вiднi в 1841 p., куди увiйшло 2715
зразкiв. У цьому ж роцi Л. Боровиковський опублiкував добiрку
прислiв´ïв в альманасi Є. Гребiнки Ластiвка, а Я.
Головацький в альманасi Венок русинам на обжинки (Вiдень, 1847, Т. 2)
подав роздiл Приказочки. М. Закревський у другiй книзi свого збiрника
Старосветский бандуриста Малороссийские пословицы, поговорки и загадки и
галицкие приповедки подав близько 4000 прислiв´ïв, а в 1854
М. Номис (М. Симонов ) видав збiрку Украïнськi приказки,
прислiв´я i таке iнше, що стала помiтним явищем не лише в
украïнськiй, а й у слов´янськiй фольклористицi. Чимало
прислiв´ïв надруковано у збiрках I. Манжури Приказки,
прислiв´я i таке iнше (Харкiв, 1890), М. Костомарова Нова збiрка
малоруських приказок, прислiв´ïв, примовок, загадок i
замовлянь (Одеса, 1890), Б. Грiнченка, В. Гнатюка та iн. У шести книгах
Етнографiчного збiрника (19011910) I. Франко опублiкував понад 31000
прислiв´ïв. Це було найбiльше досягнення
фольклористичноï науки у цьому жанрi. Дослiдження паремiй
розпочалося тiльки в останнiй чвертi 19 ст. Цiкавим є виступ П.
Чубинського, виголошений в 1873 р. на засiданнi Пiвденно-Захiдного
вiддiлу Росiйського географiчного товариства Поняття та уявлення
пiвденноруського народу про свiтила, висловленi в прислiв´ях та
приказках. Велике значення мають теоретичнi розробки О. Потебнi Из
лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. (Харкiв,
1914) та М. Сумцова Опыт исторического изучения малорусских пословиц
(Харкiв, 1896). У кiнцi 19 ст. з´явилося паремiологiчне
дослiдження В. Перетца Из истории пословицы. Историко-литературные
заметки и материалы с приложением сборника польских пословиц по рукописи
1726 года. У другiй частинi цiєï розвiдки автор
аналiзує приказки, вибранi iз давньоï украïнськоï
лiтератури. Значний внесок у дослiдження жанру зробив I. Франко у
теоретичних коментарях та передмовах до Галицько-руських народних
приповiдок. Йому, зокрема, належить обґрунтування принципiв
класифiкацiï.

Серед фольклористiв 20 ст. вивченням паремiй займались А. Баг-мет, П.
Попов, М. О. Рибнiкова, В. Адрiанова-Перетц, Л. Скрипник, Д. Бондаренко
та iн. Вiдомим дослiдником малих жанрiв в Украïнi був М. М. Пазяк.
Цiлiсним дослiдженням жанру є його монографiя Украïнськi
прислiв´я та приказки, К., 1984; вступнi статтi до найповнiшого
тритомного академiчного видання Прислiв´я та приказки (К.: Наук,
думка, 1989,1990,1991).

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися