ЗбираНня та дослiдження прислiв´ïв та приказок

Содержание

Першi збiрники прислiв´ïв та приказок, що дiйшли до нашого часу, з´явилися в другiй половинi 17 ст., хоча в науцi iснує думка, що ïм передували iншi збiрники малих жанрiв, що не збереглися. Одним iз тогочасних збирачiв прислiв´ïв був вiдомий украïнський поет другоï половини 17 ст. Климентiй Зиновiïв. Вiн зiбрав понад пiвтори тисячi прислiв´ïв, якi уклав у рукописний збiрник Приповiстi посполитi i використовував ïх у своïх вiршах. Вперше добiрку прислiв´ïв надрукував О. Павловський у своïй Грамматике малороссийского наречия (1818), де вони служили матерiалом для вивчення украïнськоï мови. Узагальнюючого плану була книга Д. М. Княжевича Полное собрание русских пословиц и поговорок… (СПб., 1822), у якiй опублiковано 5365 зразкiв. Прислiв´я, зiбранi I. Котляревським, увi йшли до збiрки Русские в своих пословицах I. Снєгирьова, виданiй в Москвi у чотирьох книгах (18311834) та у його доповнених виданнях Русские народные пословицы и притчи (Москва, 1848, 9625 текстiв) та Новый сборник русских пословиц и притчей (Москва, 1857).
Серед украïнських збирачiв першими можна вважати також Г. Сковороду, П. Гулака-Артемовського, П. Бiлецького-Носенка, Г. Квiтку- Основ´яненка, Л. Боровиковського, А. Метлинського, В. Забiлу, М. Шашкевича, Я. Головацького, I. Вагилевича. Добiрку прислiв´ïв надрукував Т. Шевченко в Букваре южнорусском (СПб., 1861), iншi добiрки прислiв´ïв були пiдготовленi О. Бодянським, М. Максимовичем, I. Срезневським, М. Костомаровим та iн. Першою окремою збiркою украïнських прислiв´ïв було здiйснене з допомогою Г. Квiтки- Основ´яненка видання В. Смирницького Малороссийские пословицы и поговорки, собранные В. Н.С. (Харкiв , 1834), де вмiщено 607 творiв. На Захiднiй Украïнi першим виданням був збiрник Г. Iлькевича Галицькi народнi приповiдки, що вийшов у Вiднi в 1841 p., куди увiйшло 2715 зразкiв. У цьому ж роцi Л. Боровиковський опублiкував добiрку прислiв´ïв в альманасi Є. Гребiнки Ластiвка, а Я. Головацький в альманасi Венок русинам на обжинки (Вiдень, 1847, Т. 2) подав роздiл Приказочки. М. Закревський у другiй книзi свого збiрника Старосветский бандуриста Малороссийские пословицы, поговорки и загадки и галицкие приповедки подав близько 4000 прислiв´ïв, а в 1854 М. Номис (М. Симонов ) видав збiрку Украïнськi приказки, прислiв´я i таке iнше, що стала помiтним явищем не лише в украïнськiй, а й у слов´янськiй фольклористицi. Чимало прислiв´ïв надруковано у збiрках I. Манжури Приказки, прислiв´я i таке iнше (Харкiв, 1890), М. Костомарова Нова збiрка малоруських приказок, прислiв´ïв, примовок, загадок i замовлянь (Одеса, 1890), Б. Грiнченка, В. Гнатюка та iн. У шести книгах Етнографiчного збiрника (19011910) I. Франко опублiкував понад 31000 прислiв´ïв. Це було найбiльше досягнення фольклористичноï науки у цьому жанрi. Дослiдження паремiй розпочалося тiльки в останнiй чвертi 19 ст. Цiкавим є виступ П. Чубинського, виголошений в 1873 р. на засiданнi Пiвденно-Захiдного вiддiлу Росiйського географiчного товариства Поняття та уявлення пiвденноруського народу про свiтила, висловленi в прислiв´ях та приказках. Велике значення мають теоретичнi розробки О. Потебнi Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. (Харкiв, 1914) та М. Сумцова Опыт исторического изучения малорусских пословиц (Харкiв, 1896). У кiнцi 19 ст. з´явилося паремiологiчне дослiдження В. Перетца Из истории пословицы. Историко-литературные заметки и материалы с приложением сборника польских пословиц по рукописи 1726 года. У другiй частинi цiєï розвiдки автор аналiзує приказки, вибранi iз давньоï украïнськоï лiтератури. Значний внесок у дослiдження жанру зробив I. Франко у теоретичних коментарях та передмовах до Галицько-руських народних приповiдок. Йому, зокрема, належить обґрунтування принципiв класифiкацiï.
Серед фольклористiв 20 ст. вивченням паремiй займались А. Баг-мет, П. Попов, М. О. Рибнiкова, В. Адрiанова-Перетц, Л. Скрипник, Д. Бондаренко та iн. Вiдомим дослiдником малих жанрiв в Украïнi був М. М. Пазяк. Цiлiсним дослiдженням жанру є його монографiя Украïнськi прислiв´я та приказки, К., 1984; вступнi статтi до найповнiшого тритомного академiчного видання Прислiв´я та приказки (К.: Наук, думка, 1989,1990,1991).

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися