З шаною до всього украïнського

Я по засiку метений, я на яйцях печений, я вiд баби втiк, я вiд дiда втiк то й вiд тебе втечу! Цi слова, мабуть, вiдомi всiм украïнським дiтям. Цю пiсеньку постiйно спiває в улюбленiй багатьма украïнськiй народнiй казцi Колобок головний персонаж Колобок, який втiк вiд дiда, вiд баби, вiд зайчика, вовка, i ведмедя. Не змiг втекти тiльки вiд хитроï лисицi, яка його зïла. А подарувала цю казку багатьом поколiнням дiтей вiдома украïнська письменниця Олена Пчiлка. Вона записала ïï за народним переказом. Справжнє iмя письменницi Ольга Петрiвна Драгоманова (Косач). Вона народилася 29 липня 1849 року у мiстi Гадячi, що на Полтавщинi. Походила зi славетного роду Драгоманових. ïï предки перебували на дипломатичнiй службi у Богдана Хмельницького, зробили значний внесок у розвиток украïнськоï! культури.
Батько письменницi був освiченою людиною, мав юридичну освiту, захоплювався лiтературою, писав вiршi, оповiдання, збирав народну творчiсть. Дiтей у родинi Драгоманових змалку привчали шанувати природу, любити мистецтво, з повагою ставитися до украïнських традицiй. До всього народного, нацiонального у сiмï Драгоманових ставилися дуже шанобливо, любили спiвати украïнськi пiснi. Мати майбутньоï письменницi мала гарний голос i знала безлiч пiсень.
Початкову освiту Олена Пчiлка здобула вдома пiд керiвництвом батькiв. Потiм, як годилося в тi часи в родинах iз достатком, ïï вiддали на навчання до Киïвського пансiону шляхетних дiвчат.
Пiд час навчання у Києвi, завдяки своєму братовi Михайлу, вона спiлкувалася з вiдомими в Украïнi людьми: композитором Миколою Лисенком, письменникком Михайлом Старицьким, iншими представниками украïнськоï iнтелiгенцiï. Олена Пчiлка рано почала займатися громадською роботою, лiтературною i видавничою дiяльнiстю, брала участь у пiдготовцi випускiв альманахiв Рада, Перший вiнок. Вiршi й оповiдання письменницi друкувалися в украïнському журналi Зоря. Власнi твори i своє життя вона присвятила боротьбi за украïнське слово, за збереження народних основ у вихованнi дiтей. Олена Пчiлка зробила великий внесок у збереження i вiдродження нацiональноï культури. Украïнський народ не завжди мав право говорити, писати, друкувати книжки рiдною мовою. Дiяла заборона на викладання рiдноï мови у школах. Письменниця не боялася йти проти настанов тодiшньоï влади. Вона неодноразово зверталася з вимогою скасувати заборону на друк i викладання в школах украïнською мовою.
Олена Пчiлка вважала, що дiти це скарб, надiя, це молода Украïна . Протягом свого життя вона багато працювала для того, аби маленькi украïнцi виростали перевертнями, вмiли шанувати своє, рiдне.
Багато вiршiв, оповiдань, байок написала Олена Пчiлка. В них вона вмiлою рукою митця змалювала неповторний свiт дитинства. В ïï творах оживають i починають говорити дерева, розмовляють тварини i птахи. До речi, письменниця працювала не тiльки над творами для дiтей. Вона також була визначним вченим-лiтературознавцем, етнографом, фольклористом, записувала i лiтературно обробляла народнi перекази. Ïï перу належать такi працi, як Украïнськi колядки, Украïнський народний орнамент, Украïнськi народнi легенди останнiх рокiв.
Не завжди доля була милостивою до цiєï жiнки. Життєвий i лiтературний шлях Олени Пчiлки позначений життєвими трагедiями i роками забуття. ïй довелося пережити ранню смерть своєï талановитоï доньки, вiдомоï украïнськоï письменницi Лесi Украïнки . Зазнала вона переслiдувань у роки сталiнських репресiй. Не стало Олени Пчiлки 4 жовтня 1930 року.
Сьогоднi творчiсть талановитоï письменницi повертається iз забуття. Довгий перiод за радянських часiвого часу про неï не писали, не друкували творiв, намагалися взагалi викреслити iмя Олени Пчiлки з памятi украïнцiв. Тiльки тодi, коли Украïна стала незалежною, почали видавати ïï книги, шанувати память про цю талановиту людину, як належить.