З шаною до всього украïнського
Я по засiку метений, я на яйцях печений, я вiд баби втiк, я вiд дiда
втiк то й вiд тебе втечу! Цi слова, мабуть, вiдомi всiм украïнським
дiтям. Цю пiсеньку постiйно спiває в улюбленiй багатьма
украïнськiй народнiй казцi Колобок головний персонаж Колобок, який
втiк вiд дiда, вiд баби, вiд зайчика, вовка, i ведмедя. Не змiг втекти
тiльки вiд хитроï лисицi, яка його зïла. А подарувала цю казку
багатьом поколiнням дiтей вiдома украïнська письменниця Олена
Пчiлка. Вона записала ïï за народним переказом. Справжнє
iмя письменницi Ольга Петрiвна Драгоманова (Косач). Вона народилася 29
липня 1849 року у мiстi Гадячi, що на Полтавщинi. Походила зi славетного
роду Драгоманових. ïï предки перебували на дипломатичнiй
службi у Богдана Хмельницького, зробили значний внесок у розвиток
украïнськоï! культури.
Батько письменницi був освiченою людиною, мав юридичну освiту,
захоплювався лiтературою, писав вiршi, оповiдання, збирав народну
творчiсть. Дiтей у родинi Драгоманових змалку привчали шанувати природу,
любити мистецтво, з повагою ставитися до украïнських традицiй. До
всього народного, нацiонального у сiмï Драгоманових ставилися дуже
шанобливо, любили спiвати украïнськi пiснi. Мати майбутньоï
письменницi мала гарний голос i знала безлiч пiсень.
Початкову освiту Олена Пчiлка здобула вдома пiд керiвництвом батькiв.
Потiм, як годилося в тi часи в родинах iз достатком, ïï
вiддали на навчання до Киïвського пансiону шляхетних дiвчат.
Пiд час навчання у Києвi, завдяки своєму братовi Михайлу,
вона спiлкувалася з вiдомими в Украïнi людьми: композитором Миколою
Лисенком, письменникком Михайлом Старицьким, iншими представниками
украïнськоï iнтелiгенцiï. Олена Пчiлка рано почала
займатися громадською роботою, лiтературною i видавничою дiяльнiстю,
брала участь у пiдготовцi випускiв альманахiв Рада, Перший вiнок. Вiршi
й оповiдання письменницi друкувалися в украïнському журналi Зоря.
Власнi твори i своє життя вона присвятила боротьбi за
украïнське слово, за збереження народних основ у вихованнi дiтей.
Олена Пчiлка зробила великий внесок у збереження i вiдродження
нацiональноï культури. Украïнський народ не завжди мав право
говорити, писати, друкувати книжки рiдною мовою. Дiяла заборона на
викладання рiдноï мови у школах. Письменниця не боялася йти проти
настанов тодiшньоï влади. Вона неодноразово зверталася з вимогою
скасувати заборону на друк i викладання в школах украïнською мовою.
Олена Пчiлка вважала, що дiти це скарб, надiя, це молода Украïна .
Протягом свого життя вона багато працювала для того, аби маленькi
украïнцi виростали перевертнями, вмiли шанувати своє, рiдне.
Багато вiршiв, оповiдань, байок написала Олена Пчiлка. В них вона вмiлою
рукою митця змалювала неповторний свiт дитинства. В ïï творах
оживають i починають говорити дерева, розмовляють тварини i птахи. До
речi, письменниця працювала не тiльки над творами для дiтей. Вона також
була визначним вченим-лiтературознавцем, етнографом, фольклористом,
записувала i лiтературно обробляла народнi перекази. Ïï перу
належать такi працi, як Украïнськi колядки, Украïнський
народний орнамент, Украïнськi народнi легенди останнiх рокiв.
Не завжди доля була милостивою до цiєï жiнки. Життєвий
i лiтературний шлях Олени Пчiлки позначений життєвими трагедiями i
роками забуття. ïй довелося пережити ранню смерть своєï
талановитоï доньки, вiдомоï украïнськоï письменницi
Лесi Украïнки . Зазнала вона переслiдувань у роки сталiнських
репресiй. Не стало Олени Пчiлки 4 жовтня 1930 року.
Сьогоднi творчiсть талановитоï письменницi повертається iз
забуття. Довгий перiод за радянських часiвого часу про неï не
писали, не друкували творiв, намагалися взагалi викреслити iмя Олени
Пчiлки з памятi украïнцiв. Тiльки тодi, коли Украïна стала
незалежною, почали видавати ïï книги, шанувати память про цю
талановиту людину, як належить.
