Тема сiм'ï та виховання у романi Ч. Дiнкенса Домбi i син

Тема виховання є однiєю з провiдних тем англiйськоï лiтератури. I у творчостi Дiккенса вона одна з головних, отож не випадково, що у романi Домбi i пiн тема виховання так чи iнакше проявляється у кожнiй сюжетнiй лiнiï. Виховання дитини починається у сiм'ï. Роман розпочинається нiби iдилiчною мрiйно: батько милується новонародженим сином i дякує дружинi за це щастя. Старша дочка Флоренс притулилася до матерi. Та не миром i спокоєм вiє вiд ïï картини, бо немає в нiй любовi. Для батька народження сина дуже нагадує комерцiйну угоду тепер є кому продовжувати його справу. Автор iронiчно зауважує, що й сама Земля була створена для Домбi i Сина, щоб вони могли нести на нiй торговельнi справ. Дiвчинка ж для цього не годилася, тому й не лiпилося ïй нi крихти батькiвськоï любовi, Флоренс мовчки й покiрно терпiла цю нелюбов батька i не тiльки не ревнувала брата, а й щиро його любила.
Видатний художник, майстер деталi, Дiккенс змальовує символiчну картину на початку року: дитя лежить у колисцi пiд самим камiном, щоб не змерзло. Так, Поль Домбi мiг змерзнути у цьому холодному домi, де не було любовi. А вiн так хотiв любити цей свiт, i щоб його неодмiнно усi любили. Тому так гiрко стало хлопчиковi вiд слiв мiс Блiмбер, до школи якоï його вiддав батько. Вiн з дитячою безпоседнiстю пропонує любити його, незважаючи на дивацтва, адже вiн любить усiх, ïй Полю було нелегко вписатися у сувору й безглузду систему виховання школи , де студiювалися напам'ять лише древнi мови, аби тiльки дiти не мали й пилинки вiльного часу на споглядання неба то в зорях, то в хмарах, як це любив рiшити юний Домбi. Серце його було вiдкрите добру i любовi, навiть розбишаки не смiли ображати цього тендiтного хлопчика. Та його вбила сама бездушна система. Дiккенс показує хибнiсть сучасноï йому системи виховання як невиправданi сувороï й позбавленоï любовi, без якоï виховання неможливе. Про це свiдчить iнша сюжетна лiнiя. Дуже показовим є приклад виховання Едiт Грейнджер, яку купив собi за другу дружину батько Поля. Саме так. Купив у ïï матерi, яка зробила власну дочку вигiдним товаром, спотворивши душу дiвчини.
По-рiзному складається доля героïв роману, проте симпатiï Дiккенса на боцi тих, хто, не володiючи складними педагогiчними методиками, вмiє виховувати за законами любовi i вмiє любити сам.