Тема сiм'ï та виховання у романi Ч. Дiнкенса Домбi i син

Тема виховання є однiєю з провiдних тем англiйськоï
лiтератури. I у творчостi Дiккенса вона одна з головних, отож не
випадково, що у романi Домбi i пiн тема виховання так чи iнакше
проявляється у кожнiй сюжетнiй лiнiï. Виховання дитини
починається у сiм'ï. Роман розпочинається нiби
iдилiчною мрiйно: батько милується новонародженим сином i
дякує дружинi за це щастя. Старша дочка Флоренс притулилася до
матерi. Та не миром i спокоєм вiє вiд ïï картини,
бо немає в нiй любовi. Для батька народження сина дуже
нагадує комерцiйну угоду тепер є кому продовжувати його
справу. Автор iронiчно зауважує, що й сама Земля була створена для
Домбi i Сина, щоб вони могли нести на нiй торговельнi справ. Дiвчинка ж
для цього не годилася, тому й не лiпилося ïй нi крихти
батькiвськоï любовi, Флоренс мовчки й покiрно терпiла цю нелюбов
батька i не тiльки не ревнувала брата, а й щиро його любила.
Видатний художник, майстер деталi, Дiккенс змальовує символiчну
картину на початку року: дитя лежить у колисцi пiд самим камiном, щоб не
змерзло. Так, Поль Домбi мiг змерзнути у цьому холодному домi, де не
було любовi. А вiн так хотiв любити цей свiт, i щоб його неодмiнно усi
любили. Тому так гiрко стало хлопчиковi вiд слiв мiс Блiмбер, до школи
якоï його вiддав батько. Вiн з дитячою безпоседнiстю пропонує
любити його, незважаючи на дивацтва, адже вiн любить усiх, ïй Полю
було нелегко вписатися у сувору й безглузду систему виховання школи , де
студiювалися напам'ять лише древнi мови, аби тiльки дiти не мали й
пилинки вiльного часу на споглядання неба то в зорях, то в хмарах, як це
любив рiшити юний Домбi. Серце його було вiдкрите добру i любовi, навiть
розбишаки не смiли ображати цього тендiтного хлопчика. Та його вбила
сама бездушна система. Дiккенс показує хибнiсть сучасноï йому
системи виховання як невиправданi сувороï й позбавленоï
любовi, без якоï виховання неможливе. Про це свiдчить iнша сюжетна
лiнiя. Дуже показовим є приклад виховання Едiт Грейнджер, яку
купив собi за другу дружину батько Поля. Саме так. Купив у ïï
матерi, яка зробила власну дочку вигiдним товаром, спотворивши душу
дiвчини.
По-рiзному складається доля героïв роману, проте
симпатiï Дiккенса на боцi тих, хто, не володiючи складними
педагогiчними методиками, вмiє виховувати за законами любовi i
вмiє любити сам.