Романтична i трагiчна iсторiя Емми Боварi

Роздум за твором Г. Флобера Панi Боварi. Роман Панi Боварi Г. Флобер
писав понад чотири роки. Це роман про провiнцiйнi вдачi, як сказано в
пiдзаголовку. Розповiвши про iсторiю подружньоï зради в родинi
Шарля Боварi, про захоплення його дружини Емми Боварi i а ïï
самогубство на грунтi сердечних i життєвих розчарувань, Флобер
викомпонував справжню iсторiю доктора Деламара i його дружини, що жили
бiля Чина. Однак роман являє собою соцiально-фiлософське
осмислення дiйсностi. Мiстичне мiстечко Йонвiль, де вiдбуваються
подiï, символiзує всю Францiю. Духовна драма Емми у
безвихiдному конфлiктi ïï мрiï i дiйсностi, мiж
прийдешнiм Еммi монастирським вихованням, читанням романтичноï
лiтератури i буржуазною буденнiстю, у якiй вона живе.
Флобер прекрасно характеризує свою героïню такими словами: З
усякоï подiï ïй треба було витягти нiби особисту користь,
i все, що не давало безпосередньоï ïжi ïï серцю,
вона вiдкидала, як непотрiб. Натура в неï була не стiльки
корислива, скiльки сентиментальна, вона шукала не картин, а емоцiй.
В тринадцяти рокiв Емма виховувалася в монастирi урсулинок. Тут вона
записувала i читала любовнi романи i вiрила, що, подiбно до ïх
героïнь, на неï чекає пiднесене, красиве кохання .
Романи про кохання, де розповiдалося про ридання i клятви при мiсяцi,
наклали вiдбиток на вразливе i чутливе серце дiвчини, бувши дружиною
Шарля, Емма повiрила, що нарештi чудове почуття, яке вона дотепер
уявляла собi у виглядi райського птаха, що кружляє у сяйвi
прекрасного неба, злетiло до неï. Але чоловiк виявився сiрим i
буденним, у ньому, за уявленням Емми, не було нiчого лицарського: вiн не
вмiв анi фех-тупати, анi стрiляти, мова його була плоска, як панель.
Шарль же обожнював свою дружину: Увесь свiт замикався для нього в межах
шовковистого обхвату в суконю. Дедалi частiше Емма думала, що на мiсцi
Шарля могла б виявитися iнша людина, бiльш гiдна i цiкава. Одного разу
сiрiсть ïï життя була порушена чоловiком,вiн запросив на бал
до свого родового замку маркiз д'Андервiльє. Ця серцеïдка
залишила в душi Емми незгладимий слiд. Розкiшнi зали, елегантнi
дами,вишуканi страви, запах квiтiв усе, як у романах! Але чоловiковi все
це було нецiкаве. А Еммi так хотiлося, щоб iм'я Боварi набуло
популярностi, шоб його знала уся Францiя!
Провiнцiйне мiстечко Йонвiль, куди переïхало подружжя Боварi, було
не для Емми: там ходили плiтки про всiх, i нiчиє життя не було
таємницею. Головною визначною пам'яткою мiста була аптека пана
Оме, обличчя якого вiдбивало нiчого, крiм самозакоханостi, торговець
тканинами Лере, мiсцевий священик i ще кiлька осiб. На цьому тлi вигiдно
вирiзнявся молодий помiчник нотарiуса Леон Дюпюï, не позбавлений
високих iнтересiв. Емма i Леон вiдрмзу вiдчули одне в одному рiдну душу.
Товариство Леона скрашувало самотнiсть Емми. Пiсля вiд'ïзду Леона
до Руана панi Боварi опанувала нудьга, нiщо не радувало ïï в
цьому сiрому життi, де немає свят. Навiть маленька дочка дратувала
ïï. I в цей час у ïï життi з'явився ще один чоловiк
багатий помiщик, 34-рiчний холостяк Родольф Буланже. Досвiдчений
ловелас, вiн швидко домiгся любовi Емми, i незабаром ховаючи обличчя,
все в сльозах, вона безвiльно вiддалася йому. Тепер життя ïï
набуло змiсту, i змiст цей був у побаченнях з Родольфом. Але Родольфу
вже починав набридати ïхнiй зв'язок, його турбувала необережнiсть
Емми, дратували ïï примхливiсть i сентиментальнiсть. До того ж
в Емми визрiла нав'язлива iдея виïхати з ним назавжди з Йонвiля.
Однак на неï чекав удар: Родольф не збирався брати на себе такий
тягар. Усi надiï Емми розбилися за одну мить! Ще один удар нанiс
ïй Леон, з яким вона зустрiлася через три роки пiсля розлуки. Це
вже був не той боязкий, соромливий хлопчик, якого вона знала. Справи в
Леона йшли успiшно, вiн поводився впевнено i знав заздалегiдь, що
звабить Емму. Але зв'язок iз замiжньою жiнкою мiг зашкодити його
кар'єрi, i Леон став подумувати про те, щоб порвати з Еммою.
Нагода трапилася, коли Емма звернулася до нього по фiнансову допомогу.
Справи родини Боварi йшли зовсiм погано. Шарль був у боргах, i все його
майно виставили на продаж. Емма кинулася по допомогу до Родольфа, але
той холодно заявив: У мене немає та ких грошей, панi. У
вiдчаï, стомившись вiд обманiв, переживши важкi розчарування, Емма
отруïлася, вирiшивши в такий спосiб усi своï життєвi
проблеми.
Але трагедiя Емми Боварi виходить за межi ïï особистоï
драми. Чи порочна сама по собi Емма Боварi? Гадаю, що нi. Усi злочини i
всi по роки своïм виникненням зобов'язанi слабкостi. I тому вони
заслуговують на жалiсть. Чи стосується це Емми Боварi? Думаю, що
так, тим бiльше, що людськi якостi ïï коханих чоловiкiв були
не найвищими. А в самоï Емми не було iмунiтету проти вульгарностi,
про яку В. Набоков говорив: Вульгарнiсть це не те, що вiдверто погано, а
те, що удавано, фальшиво важливо, фальшиво добре, фальшиво розумно,
фальшиво красиво.
Трагедiя цiєï жiнки й у тому, що вона не прагне вирватися з
цього життя, як, наприклад, Нора Г. Iбсена. Мадам Боварi пiшла з життя,
ïï поховали… Горе Шарля було великим i щирим. Незабаром,
нi на що не хворiючи, вiн помер, стискаючи в руцi пасмо чорного Емминого
волосся… Родольф, який, аби скоротати час, весь день тинявся
лiсом, спокiйно спав у своєму замку; спав у себе i Леон. Так
закiнчилася романтична i трагiчна iсторiя Емми Боварi, iсторiя, яка
нерiдко трапляється, коли романтичнi уявлення про життя
вступають у конфлiкт iз непривабливою буденнiстю.