Друкар, друкарка

Друкар, друкарка. Робiтник друкарського цеху називається друкарем.
Серед молодих друкарiв виявилися охочi ïхати на фронт (С.
Скляренко). Видатний радянський вчений-дослiдник П. П. Ширшов народився
в 1905 р. … в сiм'ï друкаря. Друкарюi Не дрiмай: де треба,
точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо в й такi: не
найде толку буде тихо; Не найде ж точки лихо (Л. Боровиковський).
Особливiстю слова друкар є те, що воно вживається як назва
особи i чоловiчоï i жiночоï статi: коли мова йде про робiтницю
друкарського цеху, то ïï називають друкарем, а не друкаркою,
як слiд було б чекати. Наприклад, Моя сестра працює на книжково-
журнальнiй фабрицi друкарем*. Слово друкарка закрiпилося в нашiй мовi як
найменування фаху чи посади людини, що займається переписуванням
на машинцi. Це професiя суто жiноча. Отже, слова друкар i друкарка
вiдрiзняються одне вiд одного не тiльки родом вони позначають людей
рiзних професiй.