Роман науково-фантастичний

Великий епiчний твiр, дiя в якому вiдбувається в майбутньому щодо
часу його написання, тобто якому властивi прогностичнi функцiï. Для
роману науково-фантастичного характерна орiєнтацiя на високi
досягнення науковоï та технiчноï думки; поряд iз фантастичними
елементами у ньому мають мiсце науковi гiпотези, технiчна фантазiя,
мисленнєве експериментування. Початки роману науково-фантастичного
— XIX ст. (Ж. Верн). Найвищого розвитку досягає у XX ст.
Порушує i складнi суспiльнi, соцiально-полiтичнi, фiлософськi, морально-
етичнi проблеми (А. i Б. Стругацькi, Г. Уеллс, С. Лем, К. Чапек, Р.
Бредберi, А. Кларк та iн.). Якщо у фантастичному романi фантастичним
є насамперед художнiй простiр, то у романi науково-фантастичному
час. Украïнський роман науково-фантастичний представляють В. Владко
(Аргонавти всесвiту), Д. Бузько (Кришталевий край), О. Бердник (Чаша
Амрiти) та iн.