Простак Вольтера як дзеркало життя епохи Просвiтництва

До якоï епохи належить творча дiяльнiсть Вольтера? Творчiсть
Вольтера є складовою частиною епохи Просвiтництва, яка є фiлософсько-
iдеологiчним течiєю XVIII ст. i позначилася у всiх сферах
мистецтва, в тому числi i в лiтературi. Для епохи Просвiтництва були
характерними такi завдання: просвiта населення, поширення культури
наукового знання, полiпшення життя з допомогою культури. Епоха
Просвiтництва була характерною боротьбою за владарювання розуму,
загальна рiвнiсть, починаючи з другоï половини XVII ст. в
Англiï i до XIX ст. в Росiï. Класицизм орiєнтувався на
античнi зразки, оспiвував природноï людини, сентименталiзм
орiєнтувався на культ природних почуттiв, частково реалiзм, який
зображував життя у формах самого життя за допомогою створення типових
образiв. Фiлософська повiсть, Психологiчний, епiстолярний i авантюрний
роман, Лiтературна казка, революцiйна пiсня, полiтичний памфлет.
Вольтер — Великий французький письменник i вчений-енциклопедист.
Автор фiлософських повiстей, драматургiï, казок. Особливостi творiв
Вольтера — простий, доступний мову, афористичнiсть, гостра сатира
та iн Фiлософськi повiстi — найбiльш значущi твори Вольтера. Вони
мають публiцистичний характер, Де все дiє згiдно фiлософського
тезису.
Вольтер використовував пригодницько-авантюрнi сюжети, схiдну екзотику,
фантастику для опису дiйсностi. Iронiя i сарказм притаманнi його творам
i служили метою сатиричного зображення феодальноï Європи.
Вольтер зiштовхує природноï людини, далекого вiд порядкiв i
умовностей, з так званим цивiлiзованим свiтом. Письменник пiднiмає
теми , якi вiн вважає свiтовим злом: антимонархiчну, антирелiгiйну
i iн Вольтер вважає монархiю соцiальним злом, висвiтлює
ïï деспотизм i беззаконня, а також сатирично описує i
представникiв релiгiï. Iндiанець Гурон, природна людина,
виявляється у Францiï, де стикається з цивiлiзованим
свiтом. Гурон проходить всi стадiï перетворення в цивiлiзованого
людини: вiн знаходиться на вiйськовiй службi, виявляється в
Бастилiï, звiдки його вивiльнила наречена, мадемуазель де Сент-Iв.
На вiдмiну вiд Ж.Ж. Руссо, який вважав природноï людини шляхом до
свiтлого майбутнього його людства, Вольтер зiштовхує свого героя
Гурон з цивiлiзованим свiтом, висвiтлює всi недолiки i
цивiлiзацiï, i природноï людини.
Разом з тим Вольтер демонструє складний шлях людини до
своєï мрiï, коли вiн може насправдi вважати себе
людиною. Вольтер вказує людству цей шлях — це культура.
Читачi повиннi приходити до висновку, що i влада, i освiта, i культура в
майбутньому мають бути спрямованi на виховання iдеальноï людини.
Iсторiя — це перш за все картина злочинiв i нещасть. Натовпи людей
зникають на ïï великоï сценi … Великий письменник
епохи Просвiтлення, Вольтер розглядає iсторiю народiв як iсторiю
ïх пошкодження цивiлiзацiï. Вiн вважає, що саме
цивiлiзацiя винна в затьмареннi народу релiгiєю, яка також є
наслiдком спотвореного iсторичного шляху народiв. Простак як уособлення
народу, не зiпсованого цивiлiзацiєю. Вольтер iдеалезiрует просте
життя народiв у часи, коли не було нiяких держав. Розум, не зворушений
цивiлiзацiєю, вважає Вольтер, здатний мислити розумно, вести
себе природно. Гурон, який приïхав з глибинки, не вмiє i не
розумiє нiчого: законiв так званого цивiлiзованого суспiльства.
Таким вiн i залишається, не дивлячись на всi старання зробити
ïï громадянином суспiльства.
Чи є Простак iдеалом для Вольтера? Оскiльки Простак — людина
з глибинки, не спотвореноï цивiлiзацiєю, Простак є
iдеальним, не зiпсованим людиною, вiн не вiрить в Бога, не
розумiє, навiщо суспiльству так багато законiв, якщо всi ïх
порушують. Вiйна як один з найстрашнiших вад, притаманних людськiй
цивiлiзацiï Вольтер зображує вiйну як безглузду боротьбу,
наслiдком якоï є смерть багатьох людей. Читач бачить i
сприймає вiйну очима Простака, який не розумiє, за якi
примарнi цiнностi вони воюють.
Сучасне суспiльство хоча i дуже далеко вiдiйшло вiд часiв Вольтера, але
в ньому залишилися недолiки зiпсованого суспiльства, описаного великим
письменником — жадiбнiсть, хабарництво, безпринципнiсть,
сластолюбство i iн Пояснiть ваше ставлення до недолiкiв сучасного
суспiльства, до функцiй державних i релiгiйних установ, до вiйнi як до
способу вирiшення розбiжностей. Пояснiть ваше ставлення до вiйни як до
засобу вирiшення мiждержавних проблем.