Про мiй берег дитинства

Куди би не вели нас життєвi дороги, ми завжди будемо пам'ятати
той чарiвний мир природи рiдного краю, у якому виросли, батькiв, рiдних
i близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинствi формується
майбутня людина. Яким росте дитина: добрим, увiчливим, скромним,
працьовитим — таким вiн i буде людиною. Недарма в народi говорять,
що все починається з дитинства. Тому що чому дитина навчиться в
дитинствi, то пронесе через все життя. Мудрецi говорять, що людина
виховується до п'яти рокiв, а потiм його вже перевиховують.

От чому так важливо, щоб ще з дитинства виховували любов до землi, де
народилася людина, синiвський обов'язок, доброту, поряднiсть, чеснiсть,
любов до людей. Моє дитинство! Я згадую його як чарiвну казку, у
якiй маленька дiвчинка розвертає бiльшу, кольорову, з гарними
малюнками книжку; поруч моя ненька, що вiдкрила для мене таємничий
мир пiзнання життя в книгах. I дотепер пам'ятаю, як пахнуло друкованою
фарбою, як розглядала першу книжку з поблажливiстю й хвилюванням.

Мамина пiсня! Чомусь завжди, коли менi важко й смутно, я уявляю себе
маленькою дiвчинкою, над якою схилилася ненька, i спiв ïï
пiсеньки! Менi здається, що мамина пiсня й першi моï книжки,
мiй дитячий садок i школа — це берега мого дитинства, до яких я
буду повертати у своïх спогадах, з яких я буду черпати сили й
наснагу для подальшого життя. Мамина пiсня, перша книжка, першi карлючки
— нерозлучнi супутники нашого дитячого рокiв. Вас нiколи менi не
забути.