Про мiй берег дитинства

Куди би не вели нас життєвi дороги, ми завжди будемо пам'ятати той чарiвний мир природи рiдного краю, у якому виросли, батькiв, рiдних i близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинствi формується майбутня людина. Яким росте дитина: добрим, увiчливим, скромним, працьовитим — таким вiн i буде людиною. Недарма в народi говорять, що все починається з дитинства. Тому що чому дитина навчиться в дитинствi, то пронесе через все життя. Мудрецi говорять, що людина виховується до п'яти рокiв, а потiм його вже перевиховують.
От чому так важливо, щоб ще з дитинства виховували любов до землi, де народилася людина, синiвський обов'язок, доброту, поряднiсть, чеснiсть, любов до людей. Моє дитинство! Я згадую його як чарiвну казку, у якiй маленька дiвчинка розвертає бiльшу, кольорову, з гарними малюнками книжку; поруч моя ненька, що вiдкрила для мене таємничий мир пiзнання життя в книгах. I дотепер пам'ятаю, як пахнуло друкованою фарбою, як розглядала першу книжку з поблажливiстю й хвилюванням.
Мамина пiсня! Чомусь завжди, коли менi важко й смутно, я уявляю себе маленькою дiвчинкою, над якою схилилася ненька, i спiв ïï пiсеньки! Менi здається, що мамина пiсня й першi моï книжки, мiй дитячий садок i школа — це берега мого дитинства, до яких я буду повертати у своïх спогадах, з яких я буду черпати сили й наснагу для подальшого життя. Мамина пiсня, перша книжка, першi карлючки — нерозлучнi супутники нашого дитячого рокiв. Вас нiколи менi не забути.