Переказ — РОЛЬ СТЕРЕОТИПIВ У НАЦIОНАЛЬНIЙ САМОIДЕНТИФIКАЦIÏ УКРАÏНЦIВ

Народнi стереотипи це уява та переконання щодо iнших груп, якi мають свою характеристику та оцiнку. Вони показують теперiшню позицiю народу вiдносно iнших краïн, з якими постiйно змiнюються стосунки.
Стереотипи iнших народiв тiсно пов'язанi з оцiнкою своєï держави чи народу, а також iз баченням своєï народноï iдентифiкацiï. Народнi стереотипи реагують на рiзницi, якi iснують мiж нами та ними, на поняття опозицiï та конфлiкту. Iнших ми можемо уявляти собi i як ворога, i як приятеля. Це означає, що бачення iнших народiв пов'язане передусiм не з реальними фактами, а зi своєю народною самоiдентифiкацiєю. Отже, стереотипи не є правдивою оцiнкою iнших осiб.
Тепер варто докладно проаналiзувати автостереотип украïнця, тобто стереотип самого себе i своєï нацiï. Польський дослiдник Рябчик, уважає що самооцiнка нiколи не вiдповiдає iстинi, бо об'єктивна картина свого народу великою мiрою абстрактна, мiнлива i неможлива для чiткого окреслення. Автостереотип також не помилка, бо впливає на поведiнку i думання свого народу, який несвiдомо пiдтверджує висловленi очiкування. Найчастiше стереотип свого народу складається, перш за все, з позитивних рис, i меншою мiрою з негативних. Наприклад, поляки вважають англiйцiв скупими, себе ж ощадними; украïнцi вважають росiян за лiнюхiв, а себе за повiльних. Iз застереженням i дис-тансом американцi ставляться до азiатiв, наголошують на стереотип азiатськоï жорстокостi i експансiï зi сторони iншого свiту. Звичайне стереотипне думання не є загрозою у вiдкритих державах, де є вiльний обiг iнформацiï, дотримання цiнностей демократiï, свiдомiсть права, прiоритет прав людини i високий рiвень освiти та культури.
Народ є iсторично-культурною категорiєю, формується завдяки довготривалiй iнтеграцiï багатьох рiзних племен. Iснування народу як спiльноти є суспiльним фактом i витвором свiдомостi: на формулювання народу впливають об'єктивнi чинники: економiчнi, культурнi, полiтичнi, а також ставлення окремих осiб до своєï землi, переконання у спiльному походження, почуття спiльноï iсторiï, позитивна самооцiнка, свiдомiсть спiльних iнтересiв, бажання мати незалежну державу. У такий спосiб народ наближується до своєï батькiвщини. Становлення народноï само- iдентифiкацiï свiдчить про зрiлiсть народу. Варто наголосити, що на формування народноï тотожностi великий вплив має розвиток мови, друкування лiтератури цiєю мовою, спiльно пережита iсторiя . Це змiцнює бажання творити свою сильну державу. Свiдомiсть приналежностi до своєï держави дуже важлива. Здорова держава повинна дати людинi гiднiсть, почуття безпеки, почуття своєï вартостi, гордiсть, високий рiвень культурноï i релiгiйноï
Спадщини. Основою Батькiвщини є народ, свiдомий своєï iсторiï, який вiдчуває зв'язок зi своïми попереднiми поколiннями i має бажання у майбутньому продовжувати розвиток своєï Батькiвщини. Наступним елементом Батькiвщини є ïï територiя, яка iсторично належить народу. Загроза втрати своєï землi є чинником, який веде до дiй полiтичних наприклад, до боротьби за свою незалежнiсть, iнтенсивного культурного розвитку. Батькiвщина вмiщає в собi спадщину культури, вона є джерелом буття народу, iз чим пов'язана мова , а також iсторiя, яку Переказ — уємо вiд поколiння до поколiння. Iсторiя це пам'ять народу, тому знищити iсторiю це те саме, що позбавити людину пам'ятi. Народ, який втрачає свою iсторiю, втрачає свою самоiдентифiка- цiю. Варто наголосити, що сам народ, сама територiя, державна структура чи культура не є ще батькiвщиною але всi цi компоненти, а найважливiше культура народу разом творять батькiвщину. Є багато украïнцiв, народжених за межами Украïни, однак вони вважають ïï своєю вiтчизною, є також багато неукраïнцiв, якi мешкають в Украïнi, але ототожнюють себе з украïнською культурою i традицiєю, вважають Украïну своєю батькiвщиною. Почуття приналежностi до своєï вiтчизни опирається, передусiм, на знаннi i сприйняттi своєï культури (О. Козанкевич; 529 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити тип i стиль мовлення.
2. Скласти складний план до тексту. Орiєнтовний план

      I. Народнi стереотипи. II. Автостереотип украïнця.
II. Формування категорiï народ.
1. Витвiр свiдомостi.
2. Становлення народноï само iдентифiкацiï.
3. Здоровоï держави.
IV. Iсторiя — це пам'ять народу. 3. Лексична робота.
Експансiя розширення сфери панування монополiстичних
      об'єднань або держав, що здiйснюється як економiчними,
      так i неекономiчними методами.
Iнтеграцiя доцiльне об'єднання та координацiя дiй рiзних частин цiлiсноï системи.
Прiоритет переважне, провiдне значення чого-небудь; перевага над
      чим-небудь.
Стереотип те, що часто повторюється, стало звичайним, за

      гальноприйнятим i чого дотримуються, що наслiдують у своïй

      дiяльностi.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слiв.

      Самоiдентифiкацiя, опозицiя, автостереотип, неможливо, не

      свiдомо, експансiя, прiоритет, iсторико-культурний, iнтеграцiя,

      неукраïнцi.
5. Питання до тексту.
Що таке народнi стереотипи?
3 чим пов'язанi стереотипи?
3 чого складаються стереотипи?
Наведiть приклади стереотипiв?
Якi об'єктивнi чинники впливають на формулювання народу?
Що впливає на формування народноï тотожностi?
Назвiть елементи Батькiвщини.
Як приналежнiсть до своєï батькiвщини опирається на знання i сприйняття культури?
6. За складеним планом Переказ — ати текст.