Образ генiального композитора
Максим Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепiано. Ще в
юностi поет захопився театром i музикою, i це захоплення залишилося в
нього на все життя. Пiд час навчання в гiмназiï Рильський деякий
час жив на квартирi у М. Лисенка, де навчився розумiти музику, вiдчув на
собi ïï могутню силу. В молодi роки поет захоплювався спiвом
Миколи Микишi, слухав знаменитого кобзаря Михайла Кравченка, а пiзнiше
всiляко пiдтримував народних спiвцiïв-кобзарiв Єгора Мовчана,
Федора Куш-нерика, дбав про вiдродження кобзарства на Украïнi, про
музичну освiту народу. Реальнi подiï зображує Любов Забашта:
- Вiн вже старий i сивий, як Ветховен, Привiз в Романiвну до школи пiанiно, Вiн Глiнку й Лисенка заграв i Гулака, I усмiхнулись люди так гостинно, Коли по клавiшах його легка рука, Як човничок, злiтала i ниряла
- У звуки, в гнiв, у радiсть та любов,
- Душа поета кликала й ридала…
- (Рильський дарує селу Романiвна пiанiно).
Максим Рильський — полум'яний пропагандист пiснi i музики. Вiн багато зробив для розвитку украïнськоï музичноï драми. Йому належить лiбретто опер Щорс (разом з I. Кочергою), Украдене щастя, Багрянi зiрницi (лiбретто написане за сюжетом повiстi Фата моргана М. Коцюбинського разом з Ольгою Голобутською). В лiтературнiй обробцi видатного поета на украïнськiй сценi iдуть опери Наталка Полтавка , Запорожець за Дунаєм, Руслан i Людмила, Iван Сусанiн, Тарас Бульба , опери й музичнi комедiï багатьох зарубiжних авторiв.
У своïх поетичних творах i лiтературно-критичних та публiцистичних
працях Максим Рильський створив образи багатьох музикантiв, спiвцiв,
композиторiв, показав великий облагороджуючий вплив музики на людину.
Вiн закликав молодь пiдвищувати рiвень своєï музичноï
культури. Високим прикладом для молодi поет ставив В. I. Ленiна, який
змiг належно оцiнити Апасiонату Бетховена тому, що стояв на найвищих
верхiв'ях культури, що вiн прекрасно був обiзнаний з тогочасним i
росiйським, i захiдноєвропейським мистецтвом, що вiн, нарештi,-
цьому багато є свiдчень — дуже любив музику, пiсню ‘.
Ще великий фiлософ стародавнього свiту Арiстотель говорив, що музика
здатна впливати на етичну сторону людськоï душi i тому повинна бути
введена до предметiв виховання молодi. А Чарльз Дарвiн у своïй
автобiографiï з жалем писав, що, вiддавшись науцi, вiн розучився
вiдчувати красу поезiï, майже втратив смак до живопису та музики.
Втрата цих смакiв,- писав Дарвiн,- дорiвнює втратi щастя, шкiдливо
вiдбивається на розумових здiбностях, а ще певнiше — на
моральних якостях, оскiльки послаблює емоцiйну сторону нашоï
природи 2.
Виховна сила музики в тому, що вона зачiпає такi струни
людськоï душi, якi непiдвладнi iншим мистецтвам. Гармонiя звукiв
може передати найтоншi настроï людини, колективу однодумцiв,
викликати в душi любов до доброго i ненависть до потворного.
