Небеснi врата

Якщо свiтове спiвтовариство не вiдкриє Небеснi врата, у цьому
випадку людський рiд зникне, тодi прийде кiнець Свiту з позицiï
смертi, про що багато хто безглуздо говорять, але не знають, що це таке.
Хто в станi душою споглядати цей жах, той здатний усвiдомити в душi, що
немає у Вселеноï нiчого страшней i ужасней цього. Необхiдно
усвiдомити, що сказане iнформує, але не залякує, принижуючи,
тому що не Життя залежна вiд людства, а людство залежне вiд самого Життя
Коль людство не в змозi буде розв'язати цю проблему через Священне
Древо, те отодi, щоб не наступила згубнiсть кiнця Свiту, це прийде
вирiшувати через Древо Науки, що буде дуже скрутним або ж, неможливим.
Для цього, Науцi слiд зробити крок назустрiч Релiгiï, щоб вiдродити
плодоносну поросль вiд Духовного кореневища. Коли на живому паростку
зашелестить молоде листя, перетворюючи навколо себе всi, притiм, що
є в безжиттєвiй немочi поблизу цього епохального сходу,
згодом спорохнявiє й обсиплеться додолу, подпитивая пiдвалини
плодоносноï порослi. I згодом, через крону, що утвориться, цього
паростка, можна буде вiдкрити Небеснi врата, щоб виявилася ява
Всевишнього Бога
Тим самим у колiï цiєï реставрацiï за допомогою
Древа Науки, iншими словами завдяки Древу Пiзнання добра й зла —
вiдродиться Священне древо Життя вихiдне вiд Божого слова й сполучене з
Духовною спадщиною свiтового спiвтовариства. У цьому Священному Древi й
перебувати те саме життєве джерело, що необхiдне всьому людству
подiбно повiтрю, без чого людство мляво.
Тому наукова сфера в тiм чистому видi, у якому розвивається, тобто
Наука в iм'я Науки, обiцяє людству тiльки негативнi наслiдки. Лише
крок назустрiч до Життя через Духовну спадщину, у цьому є та дiя,
що i виявить судьбоносную роль Древа Науки, ототожнену Древом Пiзнання
добра й зла.
Вiдповiдно до того, що Небеснi врата закрито, вiд перiоду схоластичного
розвитку суспiльства, притiм земнi молитви взагалi не приймаються
Небесами. Про тiм свiдчить Святе Писання. Тому, як би в iстеричностi
своïх молитов до небес, релiгiйнi фанатики не расшибали б чола об
стiну церкви, синагоги, мечетi або iншого релiгiйного храму, все це
рiвнозначно схоластичностi, де подiбне порожнє стрясання повiтря,
виходить вiд одержимостi у вiрi до щось надуман-iлюзорному
Це висловлення з вiдкритою думкою, було зустрiнуто багатьма суперечливо,
i от одне з вiдкликань:
Хочу сказати, що в нас сайт езотерический. I менi б не хотiлися от цi
слова, друкувати саме тому, що вони вимовляються з пiною в рота. Я не
ходжу в церкву, не поклоняюся Боговi, я розмовляю з Ним i пишу про це
книги. Показник iстинностi для мене — повага до всiх людей, навiть
якщо вони в чомусь тебе не влаштовують. Вони мають своï твердi
переконання, i, не поважаючи ïх, ви не поважаєте себе в
ïхнiй особi.
Крикливство про те, що хтось має контакт iз Всевишнiм, виходить
вiд того, хто одержимо мракобiссям сатанiзму, i заявляти при цiй
своïй сквернi про зв'язок з Виший Духовнiстю, є не що iнше,
як опоганення Iм'я Святого Святих
Проявляти повагу до натурноï дебiльностi, що одержима сатанiзмом,
тобто тим, що протиставляється Божоï Святостi, може лише
натурна дебiльнiсть. Як бачите, логiка мiркувань за допомогою игрою слiв
у вищенаведеному контекстi, що взятий з тексту одного листа, може у
внутрiшнiй своïй сутi мiстити не тiльки неуцтво, але й скверну, i
пиха сатанiзму
Звичайно ж, головна суть цього послання в безумовностi вiрна: не можна
не любити людей, але вiд самоï любовi — любовi не шукають,
тому любов може бути рiзноï. Iснує слiпа любов, що
животiє iз закритими очами й породжує iз собою зло, а
є осудливого, бажаючого перетворення в iм'я й торжества Життя, що
несе iз собою добро до процвiтання. Вiд добра виходить осуд, а вiд зла
исходно байдужнiсть, смиреннiсть якого, пiдганяє до лицемiрства й
лукавства При закритих Небесних вратах, нiхто не в змозi мати контакт iз
Всевишнiм Богом, або бути схильним для сходження Святого Духа, як пише
про тiм один автор, iншого безглуздого листа, що вважає себе
освiченим учителем, тобто майстром, у якихось знаннях по езотерической
спрямованостi:
Потрiбно визначитися один раз, що ти вибираєш? Називати себе
Навуходоносором або мати караван верблюдiв з дорогоцiнними товарами,
нехай хоч маленький, але реальний
Ми вже перебуваємо усерединi шторму, а в слов'ян немає
жодного пробудженого. Немає своïх Майстрiв, але вони не
хочуть учитися в iнших школах. Самi сильно Розумнi й гордi. А Ураган
Махакранти вже навис. Усе хороводами-кокошниками займаються. Дитинство
суцiльне. Все це зовнiшня обрядовiсть
Ждущие чуда, шукають камiнь Чинтамани в Сибiру, вiн виявиться,
дванадцять жерцiв його запустять, i наступить Золоте столiття. Iншi
чекають Iсуса, що спуститься й срань(!) чоловiчкiв забирати буде. А вiн
далi, що будуть робити на цiй прекраснiй планетi. Визначся, ти з яких,
напевно iз Чинтамани. Збереш у Купола Скелi 12 жерцiв…
На мене було Сходження Святого Духа раз 5 або 8. Завжди привселюдно.
Творець споконвiчно усерединi тебе своєю часткою. Вiн не в Куполi
скелi тебе чекає. Таких мiсць Сили дуже багато на Землi
Одне вiд мого будинку в Ека перебуває в 15 мiнутах. Такий
“скромний Горбок”. Як тiльки почнеш просвiтлюватися
насправдi, Ангели будуть вести тебе, i Потiк енергiï пiде на iншi
через тебе в будь-якому мiсцi… Спробуй вийти через моï статтi
на Iстину. Ïх уже тиражують в iнтернетi. Може, ще встигнеш.
Урятуйся сам, i навколо врятуються тисячi. Все iнше порожнiй треп.
Працюючих по сьогоденню й що досягли ЕДЕНИЦи. I Майстра
Довiдається тiльки Майстер. А повсякденна людина все життя
шукає чудесний майстра, що проживе за нього його життя. Це
називається, вiзьми дружину молоду й вiддай дядьковi. А сам на
смiтник шукати… Або створює власнi iлюзiï й живе в
них… це про тебе… Iз твого тексту треба зробити маленьку
чiтку науково-iсторичну статтю. I викинь бреднi про порятунок Мiльйонiв
i Русi. Головне працюй над власним Пробудженням i Розвитком. Якщо в тобi
буде Свiтло, то люди самi прийдуть… Ознака не обижаемости є
ознака навченостi й Розвитку. Я думаю, що ви зумiєте допомогти
Росiï бiльше кращим образом, чим цим матерiалом.
Iз всiх отриманих мною кореспонденцiй, а це сотнi листiв, вищенаведений
лист iз критикою на адресу автора статтi, є найцiкавiшим, тому що
цей текст мiстить цiлий ряд вiдкритих думок. Давайте розглянемо iз
усього одну вiдкриту думку, цитую: Ознака не обижаемости є ознака
навченостi й Розвитку.
Образа, придушуючи свiдомiсть, сприяє деградацiï до негатива,
вiддаляючи вiд джерела Життя, тому потрiбно вчитися вишукувати помилки
зi своєï сторони й не роблячи ïх надалi, треба вмiти
прощати. Для цього необхiдно знать Божi закони Священного Писання, тому
що, що таке добре, або погано, є вiдносним цих законiв
Ображатися на реальнiсть речей i на iснуюче положення справ — це
є не що iнше, як деградацiя в крапку зла. Дiйснiсть у Росiï,
неможливо не помiтити або вiдкинути вiд наслiдку того, що ïй
властиво оголювати в пануючих структурах, реальну суть, що
викриває атрофованi мозки недоумкiв. I щоб приховати своє
недоумие, влада прибiгає до рiзних роду ширмам
Наскiльки жалюгiдна iснуюча реальнiсть низiв, настiльки у владi злочиннi
й неосвiченi верхи. Варто згадати iсторiю минулого, а саме всенародний
росiйський бунт i кульмiнацiю ïï переходу в революцiю 1917-го
року, де повстання мас — це є не спонтанний прояв iз плином
обставин, а наслiдок, як вiд неуцтва й злочинностi з боку царюючих
верхiв i з нею пануючоï церкви
Державний злочинець Микола II-Ой, нiяк не мiг зрозумiти, чому ж
росiйський народ не злюбив свого царя-iмператора. Це уособлення
самодержавства, будучи при своïй розкошi не уявляв собi, як можна
iснувати в селянськiй землянiй норi, тобто в землянцi, або в робочiй
халупi. I подiбнi державнi злочинцi у владi, як Микола II-Ой, мали при
собi своïх шанувальникiв лизоблюдiв i холопiв. Iншими словами весь
той набрiд, що iснує по сьогоднiшнiй день, тому що злочиннiсть,
захищаючи над злочиннiстю, вiдтворить i привертає до
своєï особи злочинний мир. Повсюдна негативнiсть при царсько-
iмперському режимi, захлиснуло все росiйське суспiльство пiною, що
скипiла, тому ця деградацiя й породило революцiйне повстання мас, що
згодом зумiли очолити бiльшовики. Все це, на жаль, забувається, i
дiйснiсть затушовується смiттєвою балаканиною з боку рiзних
навiжених позицiй
Якщо на Заходi є проблеми, те це, як правило, вiд надлишку розуму,
а от у росiйськiй дiйсностi вiд надлишку дуростi. Як багато повчального
мiстить у собi росiйська iсторiя минулого Автор Iлля Нави, Президент
Всеросiйського Руху Вiдродження Русi, Учений-Библеист
Скачати повний текст можна за адресою:
www.literatorov.net/files/monografiq.zip