Якби менi хотiлося провести канiкули

Канiкули… Це прекрасна пора вiдпочинку пiсля напруженого року
навчання. Звичайно, хочеться провести канiкули цiкаво. Iз самого
дитинства я ходжу з родителями в походи. Де ми тiльки за цi роки не
були: Крим, Кавказ. Я мрiю, щоб i на цих канiкулах разом iз друзями,
родителями ми пiшли в гори. От якби на Урал! Як тiльки це уявлю, так
серце аж болить i колiт. Я на вершинi гори, унизу бiлi-бiлi хмари
… Серце завмирає. А бiля гори — гордi, величнi. От
вона — краса недоторканоï природи. Але щоб пiднятися в гори,
менi треба ще пiдрости, у гори дiти не пiднiмаються А от побачити
своïми власними очами озеро Байкал можна. Про це я також мрiю. Вода
в озерi кристально чиста, прозора. Це найчистiше озеро, у ньому прiсна
вода. Довкола нього тайга. Величнi кедри, сосни, ялини. Все це —
Захiдна Сибiр. Гарний край, але дуже суворий. Край недоторканоï
природи