Назвiть основнi риси украïнських народних балад та визначте ïхнi провiднi мотиви

Народна балада це лiро-епiчний твiр iз напруженим сюжетом, у якому
розповiдається про фантастичнi або героïчнi подiï. У
баладному творi вiдбиваються глибокi драматичнi переживання, спричиненi
цими подiями. Часто такий твiр несе в собi ще й елементи метаморфоз:
перетворення дiвчини на голубку, тополю, калину. Деколи в пiснях-баладах
можуть проглядатися iсторичнi мотиви, але пiсня-балада значно лiричнiша
вiд iсторичноï пiснi, в баладi завжди домiнують емоцiйнi акценти
над iсторичним фактом.
Украïнськi балади рiзноманiтнi за тематикою. Вони об'єднують
твори про трагiчнi випадки з родинного життя та про драматичнi суспiльнi
й iсторичнi подiï. Родинно-побутовi балади розкривають традицiйну
сферу сiмейних вiдносин з ïï моральним устроєм та
стереотипами. Балади на iсторичну тематику близькi до iсторичних пiсень,
однак вони не ставлять за мету вiдобразити певну подiю, а зосереджуються
на вираженнi емоцiй, викликаних цiєю подiєю. Окремi балади
звертаються до соцiальних сторiн народного життя. За своєю
внутрiшньою органiзацiєю вони наближаються до соцiально-побутових
пiсень.
Фольклорна балада представлена лiро-епiчною пiснею з драматичними i
трагiчними конфлiктами особистого, родинного, побутового чи громадського
життя, iсторичноï минувшини. Така балада, залежно вiд локально-
етнiчноï традицiï виконувалася сольно або хором, часто входила
до репертуару кобзарiв, бандуристiв, лiрникiв. У фольклорних баладах
розрiзняють iсторичну баладу та мiфологiчну. Iсторична зберiгає
пам'ять про боротьбу зi степовиками, польською шляхтою, росiйськими
колонiзаторами, мiстить мотиви гайдамацькоï, козацькоï,
стрiлецькоï та повстанськоï героïки, турецькоï
неволi, руйнування Запорозькоï Сiчi, тяжкоï крiпаччини тощо.
Мiфологiчна звертається до прийомiв метаморфози.
В iсторичних баладах головну увагу перенесено з конкретних iсторичних
обставин на фабулу. В основу ïх змiсту покладено епiчну оповiдь про
яку-небудь незвичайну, часто трагiчну подiю, що випадає з низки
буденних явищ щоденного життя, порушує усталену традицiю. Вони
мають здебiльшого постiйне коло тем: помста за зраду в коханнi,
заклинання, намовляння, що спричиняють трагiчний кiнець тощо. Проте
сюжети таких балад обов'язково мають iсторичну основу. Численнi балади
вiдтворюють iсторичне минуле про турецьку неволю, про кривавi сiчi з
чужоземними людоловами i поневолювачами, про доблесть славних
запорожцiв. Картини молодецьких герцiв змальовано як бенкети, а загибель
козака часто асоцiюється з одруженням. За традицiєю, пiсля
загибелi воïна вiйсько поверталося додому з конем убитого. Там на
козака чекала мати, але страшну звiстку приносити важко. Тож у
фольклорних творах матерям передають лиху новину зозуля або кiнь.
Бондарiвна (У мiстечку Богуславку) яскравий приклад iсторичноï
балади. Свавiльний, жорстокий, охочий до злочинних розваг пан Каньов-
ський обирає чергову жертву вродливу та горду Бондарiвну. В
украïнськiй народнiй творчостi пiд iменем пана Каньовського, як
гадають, названо канiвського старосту середини XVIII столiття Миколу
Потоцького. Iз панськоï примхи вiн одягався в козацький одяг, а
побачивши вродливу дiвчину, ставав iз нею до шлюбу. Наступного дня велiв
гайдукам убити свою жертву i справляв пишний похорон. Свавiллю
родовитого шляхтича дiвчина вчинила опiр. Розтлiннiсть, аморальна
потворнiсть Каньовського й iдеальна невиннiсть, дiвоча чистота,
цнотливiсть Бондарiвни не можуть ужитися. Неминуче постає
трагiчний фiнал.
Серед iсторичних балад вiдомi також Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш,
Поле ж моє широкеє, Ой пила, пила та Лимериха та iн. До
мiфологiчних балад можна вiднести Ой чиє то жито, чиï то
покоси (невiстка перетворюється на тополю).
Висновок. Народна балада це вiршований твiр з гострим драматичним
сюжетом любовного, казково-фантастичного, легендарно-iсторичного чи героïко-
патрiотичного змiсту, часто з елементами метаморфоз. Баладнi пiснi
належать до цiнних здобуткiв духовноï культури нашого народу.
Опорнi слова й поняття: лiро-епiчний твiр, драматичнi переживання,
трагiчний конфлiкт, метаморфози, фантастика, мiфологiзм, iсторизм.