Можливостi комп'ютерних технологiй
Книги… Iлюстрованi чи неiлюстрованi, старi чи тi, якi ще пахнуть друкарською фарбою… У свiй час Гессе писав про магiю книжки, оспiвував книжку все своє життя.Донедавна безсмертя книжки не пiддавалося жодним сумнiвам. Книга залишилася найзручнiшим, найбiльш надiйним i компактним засобом збереження iнформацiï навiть тодi, коли становлення комп'ютерноï ери стало незаперечним фактом.
Проте минув час, i постала низка запитань. Чи не застарiла книга сьогоднi у вiк персональних комп'ютерiв, глобальних мереж та гiпертекстiв? Чи здатна вона протистояти натисковi комп'ютерних технологiй? Чи не час замiнити книжкову видавничу справу на електронно- видавничу дiяльнiсть?
Звiсно, з точки зору людини iнформацiйноï доби, книги це певнi знання, вiдомостi, й не важливо, довiдкова, духовна чи навчальна ця iнформацiя.
Не слiд, звичайно, забувати, що книга є естетичною цiннiстю, проте комп'ютернi технологiï мають значно вищi можливостi. Крiм цього, iснує проблема мiсця. Навряд чи хтось iз сучасних мешканцiв Землi може вмiстити вдома усi потрiбнi книги.
Наступна проблема екологiчна, адже скiльки дерев потрiбно знищити, щоб дати життя одному, наприклад, роману.
Не менш гострою є проблема пошуку. Статистика свiдчить, що сучасна людина читає, як правило, практичну лiтературу, наприклад, кулiнарну книгу чи телефонний довiдник. А спробуйте вiднайти потрiбну iнформацiю в товстелезному томi! Важливим є показ певного явища у зв'язку з iншими, але, на жаль, книга навряд чи спроможна зробити це, проте засобам комп'ютерних технологiй здiйснити це доволi легко. А ще iнформацiя повинна постiйно оновлюватися, а це практично неможливо, застосовуючи книжковi технологiï.
Основу для витiснення засобами комп'ютерних технологiй книжкового ринку було закладено ще 1969 року, коли завдяки Тедовi Нельсону з'явилась iдея гiпертексту, яка спричинилася до народження iдеï iнформацiйноï мережi, що наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв двадцятого столiття реалiзувалася як Iнтернет.
Вiдтак виникла проблема об'єднання в одному просторi iнформацiйних ресурсiв вiдео, аудiо й тексту. Допомогли в цьому засоби мультимедiа. Оскiльки для збереження мультимедiйних даних потрiбнi великi ємностi, то було створено спецiальний лазерний диск, який умiщує близько 670 мегабайт даних.
Н Априкiнцi вiсiмдесятих рокiв гiпертекст i мультимедiа були доволi вагомими на свiтовому iнформацiйному ринку. Потрiбно було ще об'єднати ïх, щоб створити мультимедiйну енциклопедiю.
