Лiрично-побутовi пiснi

Усi лiрично-побутовi пiснi за змiстом подiляють на двi великi групи:
Родинно — побутовi;

- суспiльно-побутовi.

Родинно побутовi Пiснi вiдображають особисте життя людини
(кохання , життя в сiм'ï родиннi стосунки, драми, конфлiкти та
iн.). У суспiльно-побутових (соцiально-побутових,

Вiдображене суспiльне життя, вони вiдтворюють життя не окремоï
особи, а певноï со цiальноï групи населення (козакiв,
рекрутiв, бурлакiв, чумакiв та iн.).

Окрему групу народних пiсень становлять Коломийки.

Соцiально-побутовi (суспiльно-побутовi пiснi)

У соцiально-побутовiй лiрицi вiдобразилися думки, почуття, настроï
народу, викликанi явищами, подiями чи обставинами суспiльного життя,
класовими суперечностями, боротьбою проти iноземних загарбникiв та феодально-
капiталiстичного гноблення. Узятi в сукупностi, цi пiснi дають широку,
правдиву картину iсторичного буття народу. У них особливе виразно
виявляються його волелюбнiсть, ненависть до насильства й
експлуатацiï, мрiï пре справедливий суспiльний лад.

Жанрово-тематичне розмаïття: Козацькi;

- чумацькi;

- крiпацькi;

- солдатськi;

- бурлацькi; заробiтчанськi.

Козацькi пiснi

Козацькi пiснi виникли в XV — XVI ст. з появою козацтва й
увiбрали в себе iнформацiк про iсторичнi реалiï доби: боротьбу з
нападниками, перемоги й поразки козацького вiйська. чужинську неволю,
рабство та iн.

Козацькi пiснi витворюють лiричний образ козака — типового
представника Запорiзько: Сiчi, передають романтику козацькоï волi.
Найпоширенiшi теми козацьких пiсень: Прощання козака з рiдними та
його вiд'ïзд iз дому, мотив ностальгiï за рiдною домiвкою,

- мотив небезпеки, що постiйно загрожує козаковi,

- тема смертi.

Козацькi пiснi:

♦Гомiн, гомiн по дiбровi,

Ой на горi та женцi жнуть,

Стоïть явiр над водою та iн.

А вже лiт бiльш двiстi,

ïхав козак мiстом,

Козак вiд'ïжджає та iн.

У цих пiснях звеличена воля, воïнська звитяга, патрiотичний дух,
безстрашнiсть, вiд данiсть справi нацiонального визволення; оспiвано
козацьку славу. У козацьких пiснях використовуються традицiйнi для
украïнського фольклору симво ли:

Калина — символ Украïни;

Явiр — молодий хлопець, козак, лицар;

Могила — своєрiдний обелiск козацькоï слави.

Чумацькi пiснi

За тематикою й поетикою вони близькi до козацьких.

Чумакування як суспiльне явище виникло приблизно в той самий час, що й
козацтво. Уже з XV ст. в Украïнi вiдомий торгiвельний промисел
чумакiв, якi волами ïздили до берегiв Чорного й Азовського морiв.
Це була важка й небезпечна справа, але водночас овiяна романтикою
далекоï дороги, безмежного степу, моря. Найпоширенiшими предметами
торгiвлi були сiль, риба, вiск, дьоготь, прянощi та iн. Чумацькi
пiснi В дорозi спiвали самi чумаки.

Найпоширенiшi теми чумацьких пiсень (бiльшiсть спорiдненi з
темами козацьких пiсень):

- вiд'ïзд у дорогу;

- приготування до довгоï подорожi;

- прощання з родиною;

Пригоди чумакiв (тяжка зимiвля, повернення додому тощо);

Гуляння пiсля повернення, застереження дiвчатам не закохуватись в
чумака, висмiюється чумакова жiнка, яка гуляє, поки чоловiка
нема вдома (у жартiвливих чумацьких пiснях) та iн.

Чумацькi пiснi:

Ой у степу криниченька,

Буркун-зiлля,

Волики,

Гуляв чумак на риночку,

ïхав чумак iз Криму додому,

Над рiчкою бережком,

Ой у полi криниченька,

Ой ясно, ясно сонечко сходить,

Ох i не стелися, хрещатий барвiнку (Поïхав чумак та в Крим на
базар),

У Києвi на ринку та iн.