Лiрично-побутовi пiснi

Усi лiрично-побутовi пiснi за змiстом подiляють на двi великi групи:
      Родинно — побутовi;
- суспiльно-побутовi.
Родинно побутовi Пiснi вiдображають особисте життя людини
      (кохання , життя в сiм'ï родиннi стосунки, драми, конфлiкти та
      iн.). У суспiльно-побутових (соцiально-побутових,
Вiдображене суспiльне життя, вони вiдтворюють життя не окремоï особи, а певноï со цiальноï групи населення (козакiв, рекрутiв, бурлакiв, чумакiв та iн.).
Окрему групу народних пiсень становлять Коломийки.
Соцiально-побутовi (суспiльно-побутовi пiснi)
У соцiально-побутовiй лiрицi вiдобразилися думки, почуття, настроï народу, викликанi явищами, подiями чи обставинами суспiльного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти iноземних загарбникiв та феодально- капiталiстичного гноблення. Узятi в сукупностi, цi пiснi дають широку, правдиву картину iсторичного буття народу. У них особливе виразно виявляються його волелюбнiсть, ненависть до насильства й експлуатацiï, мрiï пре справедливий суспiльний лад.
Жанрово-тематичне розмаïття: Козацькi;
- чумацькi;
- крiпацькi;
- солдатськi;
- бурлацькi; заробiтчанськi.
Козацькi пiснi
Козацькi пiснi виникли в XV — XVI ст. з появою козацтва й увiбрали в себе iнформацiк про iсторичнi реалiï доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького вiйська. чужинську неволю, рабство та iн.
Козацькi пiснi витворюють лiричний образ козака — типового представника Запорiзько: Сiчi, передають романтику козацькоï волi. Найпоширенiшi теми козацьких пiсень: Прощання козака з рiдними та його вiд'ïзд iз дому, мотив ностальгiï за рiдною домiвкою,
- мотив небезпеки, що постiйно загрожує козаковi,
- тема смертi.

      Козацькi пiснi:
♦Гомiн, гомiн по дiбровi,
Ой на горi та женцi жнуть,
Стоïть явiр над водою та iн.
А вже лiт бiльш двiстi,
ïхав козак мiстом,
Козак вiд'ïжджає та iн.
У цих пiснях звеличена воля, воïнська звитяга, патрiотичний дух, безстрашнiсть, вiд данiсть справi нацiонального визволення; оспiвано козацьку славу. У козацьких пiснях використовуються традицiйнi для украïнського фольклору симво ли:
Калина — символ Украïни;
Явiр — молодий хлопець, козак, лицар;
Могила — своєрiдний обелiск козацькоï слави.
Чумацькi пiснi
За тематикою й поетикою вони близькi до козацьких.
Чумакування як суспiльне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Украïнi вiдомий торгiвельний промисел чумакiв, якi волами ïздили до берегiв Чорного й Азовського морiв. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овiяна романтикою далекоï дороги, безмежного степу, моря. Найпоширенiшими предметами торгiвлi були сiль, риба, вiск, дьоготь, прянощi та iн. Чумацькi пiснi В дорозi спiвали самi чумаки.
Найпоширенiшi теми чумацьких пiсень (бiльшiсть спорiдненi з
      темами козацьких пiсень):
- вiд'ïзд у дорогу;
- приготування до довгоï подорожi;
- прощання з родиною;
Пригоди чумакiв (тяжка зимiвля, повернення додому тощо);
Гуляння пiсля повернення, застереження дiвчатам не закохуватись в чумака, висмiюється чумакова жiнка, яка гуляє, поки чоловiка нема вдома (у жартiвливих чумацьких пiснях) та iн.
Чумацькi пiснi:
Ой у степу криниченька,
Буркун-зiлля,
Волики,
Гуляв чумак на риночку,
ïхав чумак iз Криму додому,
Над рiчкою бережком,
Ой у полi криниченька,
Ой ясно, ясно сонечко сходить,
Ох i не стелися, хрещатий барвiнку (Поïхав чумак та в Крим на базар),
У Києвi на ринку та iн.