ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГIЧНЕ МIКРОПОЛЕ ПЕРЕДАЧI ПРИВIТУ ЕПIСТОЛЯРНОÏ ВВIЧЛИВОСТI ХIХ ПОЧАТКУ ХХ СТ

Ключовi слова: етикетна лексема, етикетний фразеологiзм, власне
епiстолярний фразеологiзм, епiстолярне фразеологiзоване
словосполучення, iнтенсифiкатор чемностi.

Важливе мiсце у функцiонально-семантичному полi епiстолярноï
ввiчливостi ХIХ початку ХХ ст. займали етикетнi лексеми та
фразеологiзми, якi вживалися для передачi вiтання, привiту, поклону
комусь вiдсутньому. На сьогоднi етикетно-мовна ситуацiя передачi привiту
як лексико-фразеологiчне мiкрополе, яке обєднує в однiй
системi рiзнорiвневi мовнi одиницi, що мають семантичну й функцiональну
спiльнiсть, в украïнському мовознавствi ще не розглядалася. Така
спроба робиться нами вперше. Принцип польового структурування дає
можливiсть видiлити ядро, його центр, а також ближню, дальню й крайню
периферiï мiкрополя. У данiй статтi ставимо за мету розглянути
етикетнi лексеми та фразеологiзми, якi використовувались в епiстолярнiй
увiчливостi ХIХ початку ХХ ст. для передачi привiту комусь вiдсутньому,
а також визначити, якi з них входили до ядра, його центру, а якi
перебували на периферiï лексико-фразеологiчноï структури.

Так, високочастотною полiсемантичною етикетною лексемою, вживаною в
епiстолярiю для передачi привiту, була дiєслiвна словоформа
Вiтати Та зрiдка ïï застарiлий фонетичний варiант
Витати, тобто словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до
когось: Вiтаю Землякiв [ЛКМ 2003(4):107] (В. Самiйленко до М.
Коцюбинського); Вiтаю Твою любу родину [ЛДЙ 2003:116] (М.
Комарова до Лесi Украïнки ); Всi нашi Вас Витають [ЛКМ
2002(2):125] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). Iнтенсифiкаторами
епiстолярноï ввiчливостi при етикетнiй лексемi Вiтати
Виступали прислiвники Щиро, сердечно (сердешно), дуже Та
фразеологiзм Усiм серцем: Жiнка Вiтає Тебе (второго
Гоголя каже) Усiм серцем I зичить тобi здоровя на славу
Украïни! [ЕСЯ 199:48] (К. Бiлиловський до Д. Яворницького); Пана
Iвана Вiтаю При сiй нагодi Дуже-дуже сердечно [Лисенко
1964:312] (до О. Франко); Щиро вiтаю Вiру Iустинiвну, маму Вашу i
дiточок [ЛКМ 2002(2):254] (Г. Єремiєв до М. Коцюбинського).

Як вияв прихильного ставлення до когось вiдсутнього часто
використовувалась багатозначна етикетна

Лексема Вiтання Здебiльшого у сполученнi з прикметниками-
iнтенсифiкаторами: Всiм прихильним

366 ї Журавльова Н. М., 2007

Чернiгiвцям Сердешне вiтання [ЛКМ 2003(4):139] (М. Старицький до
М. Коцюбинського); Щире вiтання Вашiй жiнцi [ЛМК 2003(4):95] (С.
Русова до М. Коцюбинського). Для передачi привiту комусь вiдсутньому
автори листiв часто послуговувалися епiстолярним фразеологiзованим
словосполученням Моє вiтання (моï вiтання), нерiдко
трансформованим: Пану Павликовi передайте Моє вiтання I
запитайте, чому-то вiн не озветься до мене нi словом [Леся
Украïнка 1978(10):90] (до О. Франко); Передайте Моє
вiтання Всiм Вашим [ЛКМ 2003(4):277] (М. Чернявський до М.
Коцюбинського); Перекажiть йому (Франковi) вiд мене Моє
найщирiше вiтання й шанобу За його невтомну, щиру, правдиву працю й
боротьбу супроти овечих темпераментiв синiв Русi [Лисенко 1964:285] (до
О. Франко); Шановнiй сiмï Вашiй Моï сердечнi вiтання
[Коцюбинський 1961:30] (до М. Комарова).

Етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання часто виконувала в листах
i багатозначна дiєслiвна словоформа Привiтати: Д-ра Франка
Привiтайте Од мене [Коцюбинський 1961:427] (до В. Гнатюка);
Привiтайте Климента Васильовича Щиро [ЛДЙ 2003:151] (Г.
Комарова до Лесi Украïнки); Привiтайте Вiд мене
вельмишановну Вашу дружину [ЛМК 2002(2):190] (В. Дурдукiвський до М.
Коцюбинського). Для передачi через кого-небудь комусь вiдсутньому слiв
вiтання, привiту Леся Украïнка iнодi використовувала в своïх
листах як етикетно-поштиву дiєслiвну словоформу Повiтати,
яка має розмовний вiдтiнок: Повiтайте Вiд мене i поцiлуйте
всю любу родину, знайому i незнайому [Леся Украïнка 1978(10):66]
(до М. Драгоманова).

Частотною у цiй же ситуацiï була й полiсемантична етикетна лексема
Привiтання (привiтаннє): Засилаємо з жiнкою Наше
сердечне привiтання Цiлiй родинi Вашiй [Коцюбинський 1961:94] (до Б.
Грiнченка); Привiтання Марiï Миколаïвнi [Тесленко
1967:491] (до Б. Грiнченка); Привiтаннє Вашiй дружинi [ЛКМ
2002(2):306] (С. Єфремов до М. Коцюбинського); Щире привiтання
Павликовi [Грабовський 1985:231] (до I. Франка).

Як етикетне часто вживалося у листах украïнських iнтелiгентiв
епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Моє привiтання
(моï привiтання): Чув я, що з Вами тепер д. Юрiй Тобiлевич.
Перекажiть йому Моє привiтання [Коцюбинський 1961:274] (до
М. Вороного); Вельмишановнiй дружинi Вашiй перекажiть Моï
привiтання [ЛКМ 2002(2):194] (В. Дурдукiвський до М.
Коцюбинського). Епiстолярне фразеологiзоване словосполучення
Моє привiтання Нерiдко ускладнювалося етикетними епiтетами-
iнтенсифiкаторами, вираженими прикметниками, в яких знайшли вiдображення
такi етнопсихологiчнi риси украïнськоï ментальностi, як
щирiсть i сердечнiсть: Усiм землякам, як ходячим, так i сидячим у
Чернiговi, Щире моє привiтання [ЛКМ 2003(4):102] (В.
Самiйленко до М. Коцюбинського); Моє сердешне привiтання
Миколаєвi Карповичевi [Панас Мирний 1960:450] (до М.
Заньковецькоï); Вп. родинi Вашiй Моє сердечне
привiтання [Коцюбинський 1961:34] (до В. Шухевича). Такими
трансформованими полiсемантичними епiстолярними фразеологiзованими
словосполученнями адресанти iнодi послуговувалися i в етикетнiй
ситуацiï прощання: Користуючись нагодою маю приємнiсть
висловити Вам Моє щире привiтання [ЕСЯ 1999:21] (П.
Балицький до Д. Яворницького).

Для передачi вiтання, поклону кому-небудь вiдсутньому часто вживалась в
епiстолярiю й етикетна багатозначна лексема Привiт, тобто
вiтання, адресоване кому-небудь у листi: Привiт П. Ользi
Кобилянськiй [ЛДЙ 2003:98] (К. Квiтка до Лесi Украïнки); Моя жiнка
засилає Вам i Вашiй панi Привiт [Коцюбинський 1961:357] (до
Панаса Мирного); Привiт Вашому чоловiковi [Леся Украïнка
1979(12):281] (до Н. Кибальчич). Наявнiсть прикметникiв-iнтенсифiкаторiв
при етикетнiй лексемi Привiт Свiдчила про посилений вияв
доброзичливого ставлення, дружнiх почуттiв до когось вiдсутнього: Жiнка
Вам Сердечний привiт Пересилає [ЛМГ 2001:187] (М.
Грушевський до Ф. Вовка); Нашi всi засилають Вам Сердешний привiт
[Коцюбинський 1961:344] (до Г. Львовича).

В етикетнiй ролi при передачi вiтання часто виступало епiстолярне
фразеологiзоване словосполучення Мiй привiт, яке нерiдко
зазнавало трансформацiï: Передайте Мiй привiт Добродiю
Синявському [ЕСЯ 1997:601] (Є. Чикаленко до Д. Яворницького);
Мiй привiт Вашiй родинi! [Леся Украïнка 1979(12):9] (до I.
Франка); Мiй сердечний привiт Пану Кривинюку [ЛДЙ 2003:268] (I.
Косач-Борисова до сестри Ольги).

Полiсемантичне епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Мiй
привiт (в тому числi й трансформоване) iнодi використовувалось i в
значеннi поздоровлення: Приймiте ж, високоповажаний товаришу, Оцей
мiй привiт На нинiшнє Ваше свято, i нехай Ваша дальша
дiяльнiсть справдить усi найкращi надiï, якi покладає на Вас
уся Украïна [Франко 1986(50):306] (до Б. Грiнченка); Передай Миколi
Вiталiйовичу хоч тепер Мiй запiзнений привiт I скажи, що я дуже
жалую про те, що не могла нi своєю особою, нi хоч би пiдписом
взяти участь в його святi [Леся Украïнка 1979(12):97] (до О. Косач
(матерi).

У мовно-етикетнiй ситуацiï передачi привiту частотною була й
дiалектна полiсемантична словоформа Поздоровляти: Мiй муж
Поздоровляє Вас щиро [Леся Украïнка 1979(12):287] (до
Ф. Колесси); Вашу суджену Поздоровляю якнайщирiше [Кобилянська
1963:493] (до Петко Тодорова); Батько Вас Поздоровляє I
каже, щоб Ви здоровя шанували [Крушельницька 1979:225] (до М. Павлика).