ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГIЧНЕ МIКРОПОЛЕ ПЕРЕДАЧI ПРИВIТУ ЕПIСТОЛЯРНОÏ ВВIЧЛИВОСТI ХIХ ПОЧАТКУ ХХ СТ

Стаття продовжує цикл публiкацiй автора, присвячених лексико-
      фразеологiчним етикетним засобам вираження ввiчливостi, наявним у
      листах украïнських iнтелiгентiв ХIХ початку ХХ ст. У нiй
      розглядаються Етикетнi лексеми та фразеологiзми, якими автори
      листiв послуговувалися в ситуацiï передачi вiтання, привiту,
      поклону родичам адресата, друзям, приятелям, добрим знайомим вiд себе
      чи вiд когось вiдсутнього.
Ключовi слова: етикетна лексема, етикетний фразеологiзм, власне
      епiстолярний фразеологiзм, епiстолярне фразеологiзоване
      словосполучення, iнтенсифiкатор чемностi.
Важливе мiсце у функцiонально-семантичному полi епiстолярноï ввiчливостi ХIХ початку ХХ ст. займали етикетнi лексеми та фразеологiзми, якi вживалися для передачi вiтання, привiту, поклону комусь вiдсутньому. На сьогоднi етикетно-мовна ситуацiя передачi привiту як лексико-фразеологiчне мiкрополе, яке обєднує в однiй системi рiзнорiвневi мовнi одиницi, що мають семантичну й функцiональну спiльнiсть, в украïнському мовознавствi ще не розглядалася. Така спроба робиться нами вперше. Принцип польового структурування дає можливiсть видiлити ядро, його центр, а також ближню, дальню й крайню периферiï мiкрополя. У данiй статтi ставимо за мету розглянути етикетнi лексеми та фразеологiзми, якi використовувались в епiстолярнiй увiчливостi ХIХ початку ХХ ст. для передачi привiту комусь вiдсутньому, а також визначити, якi з них входили до ядра, його центру, а якi перебували на периферiï лексико-фразеологiчноï структури.
Так, високочастотною полiсемантичною етикетною лексемою, вживаною в епiстолярiю для передачi привiту, була дiєслiвна словоформа Вiтати Та зрiдка ïï застарiлий фонетичний варiант Витати, тобто словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до когось: Вiтаю Землякiв [ЛКМ 2003(4):107] (В. Самiйленко до М. Коцюбинського); Вiтаю Твою любу родину [ЛДЙ 2003:116] (М. Комарова до Лесi Украïнки ); Всi нашi Вас Витають [ЛКМ 2002(2):125] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). Iнтенсифiкаторами епiстолярноï ввiчливостi при етикетнiй лексемi Вiтати Виступали прислiвники Щиро, сердечно (сердешно), дуже Та фразеологiзм Усiм серцем: Жiнка Вiтає Тебе (второго Гоголя каже) Усiм серцем I зичить тобi здоровя на славу Украïни! [ЕСЯ 199:48] (К. Бiлиловський до Д. Яворницького); Пана Iвана Вiтаю При сiй нагодi Дуже-дуже сердечно [Лисенко 1964:312] (до О. Франко); Щиро вiтаю Вiру Iустинiвну, маму Вашу i дiточок [ЛКМ 2002(2):254] (Г. Єремiєв до М. Коцюбинського).
Як вияв прихильного ставлення до когось вiдсутнього часто використовувалась багатозначна етикетна
Лексема Вiтання Здебiльшого у сполученнi з прикметниками- iнтенсифiкаторами: Всiм прихильним
366 ї Журавльова Н. М., 2007

      Чернiгiвцям Сердешне вiтання [ЛКМ 2003(4):139] (М. Старицький до
      М. Коцюбинського); Щире вiтання Вашiй жiнцi [ЛМК 2003(4):95] (С.
      Русова до М. Коцюбинського). Для передачi привiту комусь вiдсутньому
      автори листiв часто послуговувалися епiстолярним фразеологiзованим
      словосполученням Моє вiтання (моï вiтання), нерiдко
      трансформованим: Пану Павликовi передайте Моє вiтання I
      запитайте, чому-то вiн не озветься до мене нi словом [Леся
      Украïнка 1978(10):90] (до О. Франко); Передайте Моє
      вiтання Всiм Вашим [ЛКМ 2003(4):277] (М. Чернявський до М.
      Коцюбинського); Перекажiть йому (Франковi) вiд мене Моє
      найщирiше вiтання й шанобу За його невтомну, щиру, правдиву працю й
      боротьбу супроти овечих темпераментiв синiв Русi [Лисенко 1964:285] (до
      О. Франко); Шановнiй сiмï Вашiй Моï сердечнi вiтання
      [Коцюбинський 1961:30] (до М. Комарова).
Етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання часто виконувала в листах i багатозначна дiєслiвна словоформа Привiтати: Д-ра Франка Привiтайте Од мене [Коцюбинський 1961:427] (до В. Гнатюка); Привiтайте Климента Васильовича Щиро [ЛДЙ 2003:151] (Г. Комарова до Лесi Украïнки); Привiтайте Вiд мене вельмишановну Вашу дружину [ЛМК 2002(2):190] (В. Дурдукiвський до М. Коцюбинського). Для передачi через кого-небудь комусь вiдсутньому слiв вiтання, привiту Леся Украïнка iнодi використовувала в своïх листах як етикетно-поштиву дiєслiвну словоформу Повiтати, яка має розмовний вiдтiнок: Повiтайте Вiд мене i поцiлуйте всю любу родину, знайому i незнайому [Леся Украïнка 1978(10):66] (до М. Драгоманова).
Частотною у цiй же ситуацiï була й полiсемантична етикетна лексема Привiтання (привiтаннє): Засилаємо з жiнкою Наше сердечне привiтання Цiлiй родинi Вашiй [Коцюбинський 1961:94] (до Б. Грiнченка); Привiтання Марiï Миколаïвнi [Тесленко 1967:491] (до Б. Грiнченка); Привiтаннє Вашiй дружинi [ЛКМ 2002(2):306] (С. Єфремов до М. Коцюбинського); Щире привiтання Павликовi [Грабовський 1985:231] (до I. Франка).
Як етикетне часто вживалося у листах украïнських iнтелiгентiв епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Моє привiтання (моï привiтання): Чув я, що з Вами тепер д. Юрiй Тобiлевич. Перекажiть йому Моє привiтання [Коцюбинський 1961:274] (до М. Вороного); Вельмишановнiй дружинi Вашiй перекажiть Моï привiтання [ЛКМ 2002(2):194] (В. Дурдукiвський до М. Коцюбинського). Епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Моє привiтання Нерiдко ускладнювалося етикетними епiтетами- iнтенсифiкаторами, вираженими прикметниками, в яких знайшли вiдображення такi етнопсихологiчнi риси украïнськоï ментальностi, як щирiсть i сердечнiсть: Усiм землякам, як ходячим, так i сидячим у Чернiговi, Щире моє привiтання [ЛКМ 2003(4):102] (В. Самiйленко до М. Коцюбинського); Моє сердешне привiтання Миколаєвi Карповичевi [Панас Мирний 1960:450] (до М. Заньковецькоï); Вп. родинi Вашiй Моє сердечне привiтання [Коцюбинський 1961:34] (до В. Шухевича). Такими трансформованими полiсемантичними епiстолярними фразеологiзованими словосполученнями адресанти iнодi послуговувалися i в етикетнiй ситуацiï прощання: Користуючись нагодою маю приємнiсть висловити Вам Моє щире привiтання [ЕСЯ 1999:21] (П. Балицький до Д. Яворницького).
Для передачi вiтання, поклону кому-небудь вiдсутньому часто вживалась в епiстолярiю й етикетна багатозначна лексема Привiт, тобто вiтання, адресоване кому-небудь у листi: Привiт П. Ользi Кобилянськiй [ЛДЙ 2003:98] (К. Квiтка до Лесi Украïнки); Моя жiнка засилає Вам i Вашiй панi Привiт [Коцюбинський 1961:357] (до Панаса Мирного); Привiт Вашому чоловiковi [Леся Украïнка 1979(12):281] (до Н. Кибальчич). Наявнiсть прикметникiв-iнтенсифiкаторiв при етикетнiй лексемi Привiт Свiдчила про посилений вияв доброзичливого ставлення, дружнiх почуттiв до когось вiдсутнього: Жiнка Вам Сердечний привiт Пересилає [ЛМГ 2001:187] (М. Грушевський до Ф. Вовка); Нашi всi засилають Вам Сердешний привiт [Коцюбинський 1961:344] (до Г. Львовича).
В етикетнiй ролi при передачi вiтання часто виступало епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Мiй привiт, яке нерiдко зазнавало трансформацiï: Передайте Мiй привiт Добродiю Синявському [ЕСЯ 1997:601] (Є. Чикаленко до Д. Яворницького); Мiй привiт Вашiй родинi! [Леся Украïнка 1979(12):9] (до I. Франка); Мiй сердечний привiт Пану Кривинюку [ЛДЙ 2003:268] (I. Косач-Борисова до сестри Ольги).
Полiсемантичне епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Мiй привiт (в тому числi й трансформоване) iнодi використовувалось i в значеннi поздоровлення: Приймiте ж, високоповажаний товаришу, Оцей мiй привiт На нинiшнє Ваше свято, i нехай Ваша дальша дiяльнiсть справдить усi найкращi надiï, якi покладає на Вас уся Украïна [Франко 1986(50):306] (до Б. Грiнченка); Передай Миколi Вiталiйовичу хоч тепер Мiй запiзнений привiт I скажи, що я дуже жалую про те, що не могла нi своєю особою, нi хоч би пiдписом взяти участь в його святi [Леся Украïнка 1979(12):97] (до О. Косач (матерi).
У мовно-етикетнiй ситуацiï передачi привiту частотною була й дiалектна полiсемантична словоформа Поздоровляти: Мiй муж Поздоровляє Вас щиро [Леся Украïнка 1979(12):287] (до Ф. Колесси); Вашу суджену Поздоровляю якнайщирiше [Кобилянська 1963:493] (до Петко Тодорова); Батько Вас Поздоровляє I каже, щоб Ви здоровя шанували [Крушельницька 1979:225] (до М. Павлика).