Кращi твори Квiтки-Основ'яненка

Написанi ранiше вiд Перекотиполя повiстi Квiтки-Основ'яненка Козир-дiвка
та Сердешна Оксана становили собою своєрiднi етапи (пiсля Марусi)
освоєння письменником реалiстичного принципу етично-психологiчного
заглиблення у складний внутрiшнiй свiт героïв, вiдтворення
дiалектики душi персонажiв. В оповiданнi Перекотиполе Квiтка
зосереджує свою увагу на складнiй психологiï злочину.
Оповiданням Перекотиполе Квiтка започаткував психологiчний аналiз в
украïнськiй романтичнiй прозi.

Задовольняючи потреби розвитку украïнськоï театральноï
культури, Квiтка-Основ'яненко створює сповнену iскристого гумору,
життєво правдивих, жвавих жанрових сцен соцiально-побутову комедiю
Сватання на Гончарiвцi (1835). У цiй першiй украïнськiй
комедiï поєднуються жанровi риси комедiï, комiчноï
опери, iнтермедiï, мiщанськоï драми, водевiлю. В характерi соцiально-
побутового конфлiкту й принципах побудови комедiя зорiєнтована на
Наталку Полтавку Котляревського. Водевiльнi прийоми й ситуацiï
мають явний генетичний зв'язок iз водевiлем Котляревського Москаль-
чарiвник. Роль побутових типiв, комедiйно-буфонадний характер показу
ïхнiх взаємин це трансформацiя комедiйних жанрових елементiв
украïнських iнтермедiй ХVII-ХVIII ст. й жартiвливих народних пiсень
(наприклад, пiснi Била жiнка мужика).

Створюючи веселу комедiю ситуацiй i характерiв, драматург
застосовує чимало рiзноманiтних лiтературних i фольклорних
прийомiв комiчного: вдається до буфонадних сцен, ефекту
несподiваностi, комедiйного самовикриття персонажа, вдається до
прийомiв алогiзму вчинкiв i мовлення, до шаржування й гротеску, до пiсень-
нiсенiтниць.

Найвищим досягненням Квiтки в драматургiï є двомовна соцiально-
побутова комедiя Шельменко-денщик (1838; написана росiйською мовою,
центральний персонаж Шельменко говорить по-украïнськи).

Поєднавши жанровi елементи комедiï iнтриги (фабула про
влаштоване хитрим денщиком таємне одруження офiцера з дочкою
багатого помiщика), комедiï звичаïв (зображення помiщицького
середовища), майстерно користуючись комiзмом слова, образу,
ситуацiï, народними засобами смiху, драматург створює
захопливий сюжет про те, як спритний, кмiтливий та винахiдливий, хоча й
простакуватий з вигляду, денщик перехитрює обмежених i будючних
панiв та ще й глузує з них. У мотивi про перемогу героя з
простолюду над панством виявляється характерна для народних
анекдотiв i новел iдея про селянина чи слугу, якi завдяки природнiй
кмiтливостi, а то й лукавству, беруть гору над тупоголовими панами.

Украïнською мовою до другоï половини 40-х рокiв ХIХ ст. не
написано жодного твору в жанрi роману, що пояснюється слабкою
розвиненiстю структури тогочасного украïнського суспiльства,
зосередженiстю молодоï украïнськоï лiтератури на
традицiйному селянському побутi. Квiтка-Основ'яненко вважав роман
найвищим досягненням лiтератури. Своï найширшi задуми, для втiлення
яких необхiдна була романна жанрова форма, вiн реалiзував росiйською
мовою. Сатиричнi романи Жизнь и похождения Столбикова i Пан Халявський
належать до етологiчноï (звичаєвоописовоï) групи жанрiв,
обидва одноплановi, побудованi у формi письмового викладу вiд iменi
центральних героïв письменник майстерно користується
сатиричною маскою героя-оповiдача, освоєною ще в Письмах Фалалея
Повуниха.

Квiтка створює етологiчно-соцiальний роман з актуальною, важливою
для його сучасностi проблематикою, з принципами формування характеру й
долi традициiйного героя-одинака соцiально-побутовими обставинами самодержавно-
крiпосницькоï дiйсностi. Сюжет традицiйно побудований як ланцюг
об'єднаних авантюрно-нравоописовою фабулою епiзодiв, пригод,
випробувань i ïх щасливого завершення. Головне завдання епiзодiв не
лише повчальне, а насамперед соцiально-викривальне. Iз сатиричним
загостренням розкриваються характернi вади всiєï
панiвноï верстви i буквально всiх установ на рiвнi губернiй i
провiнцiï взагалi.

Творчiсть Квiтки-Основ'яненка вiдображає багато типових рис
iсторичноï епохи, життя майже всiх верств украïнського
суспiльства. За всiєï помiркованостi письменника й цензурних
обмежень та заборон у його творах постають реальнi обриси чиновницько-
бюрократичного, крiпосницького ладу. Панщина, крiпаччина
характеризуються письменником як страхiття, як найважче становище
людини. Слово панщина вживається на означення каторжноï
роботи, тяжкоï кари. З окремих штрихiв складається картина
нелюдського становища крiпакiв.

Для творчостi Квiтки-Основ'яненка як одного з найтиповiших i
найактивнiших виразникiв естетики просвiтницького реалiзму характерна
розмаïтiсть жанрiв, широка варiативнiсть жанрових структур. Вiн
виступав у всiх лiтературних родах i жанрах, був новатором у жанрi
повiстi, оповiдання, комедiï, реалiстичноï трагедiï.
Письменник збагатив украïнську лiтературу багатоаспектною
суспiльною та морально-етичною проблематикою, яскравими характерами, просвiтницько-
реалiстичними творчими принципами, прийомами лiтературного
освоєння народноï поезiï, засобами увиразнення
нацiонального обличчя лiтератури.

Орiєнтуючись на живу народну мову, освоюючи мовно-стилiстичний
арсенал попередньоï лiтератури й фольклору, Квiтка-Основ'яненко
збагатив украïнську лiтературну мову, виробив свiй iндивiдуальний
художнiй стиль. Зокрема, мовленнєвий стиль його сентиментально-
реалiстичних повiстей вирiзняється переходом вiд казково-
епiчноï виразностi до пiсенноï багатобарвностi й милозвучностi
семантико-iнтонацiйного ладу, до емоцiйноï нестриманостi,
семантичноï експресивностi мовлення персонажiв у дiалогах чи
внутрiшнiх монологах. Особливо виразним i улюбленим елементом вияву
емоцiйного ставлення до зображуваного є використання письменником
експресивностьi суфiксальних значень слiв великоï кiлькостi iз
суфiксами пестливостi. Одна з найхарактернiших рис художнього мовлення
Квiтки-Основ'яненка насиченiсть словесноï структури риторичними
зворотами, якi додають специфiчноï експресивностi в iнтонацiйно-
синатксичний лад обох груп його повiстей та оповiдань, збагачують текст
на живi розмовнi iнтонацiï, створюють живий контакт iз читачем
(слухачем).

Кращi твори Квiтки-Основ'яненка представляли украïнську лiтературу
загальноросiйському та європейському читачевi: починаючи з 1837 р.
ряд його оповiдань i повiстей друкується в росiйських перекладах у
Петербурзi та Москвi; 1854 р. в Парижi виходить французькою мовою
Сердешна Оксана. Трохи пiзнiше його твори перекладаються польською,
болгарською, чеською мовами.

Проза й драматургiя Квiтки-Основ'яненка справила значний вплив на
активiзацiю культурного життя на захiдноукраïнських землях, вiн
позначився також на творчостi Шевченка, Марка Вовчка, пiзнiших як
украïнських, так i росiйських прозаïкiв, зокрема М. Гоголя.