Контрольне аудiювання тексту не посоромив слави козацькоï

Семен Пилипович Палiй (справжнє прiзвище Гурко) народився
наприкiнцi 30-х початку 40-х рокiв XVII ст. в мiстечку Борзнi на
Чернiгiвщинi, у мiщанськiй родинi. Його батько був козаком Нiжинського
полку. У Борзнi проживали його мати, брат Федiр. Сестру забрали у полон
татари, i вона змушена була стати дружиною турецького мурзи. Майбутнiй
козацький полковник здобув освiту в Киïвськiй колегiï. Згодом
Семен одружився, але перша його дружина померла рано. Вiд цього шлюбу
народилася дочка Парасковiя. Овдовiвши, Палiй побрався у Фастовi вдруге
з Феодосiєю, енергiйною i розумною жiнкою, яка допомагала йому в
багатьох справах.
Палiй був внесений до реєстру Нiжинського полку. Козацька вольниця
захопила його. Завдяки вiйськовим здiбностям вiн стає кошовим
старшиною, очолює загiн запорожцiв i громить туркiв у походi з
польською армiєю. Спочатку допомагав королю Яну III Собеському.
Повернувшись у Правобережну Украïну влiтку 1684 р., вiн
починає активну дiяльнiсть вiйськового i державотворчого
характеру. Невисокий, мiцний, з довгими вусами, густими бровами i прямим
носом вiн зовсiм не скидався на того грiзного Палiя, котрим татари
лякали своïх дiтей. Вмiв грати на кобзi, непогано спiвав. А
Палiєм назвали тому, що одного разу на радi його скривдили i
випровадили незаслужено з куреня. Глибоко ображений, вiн пiдпалив цей
курiнь. Його не судили, а коли Семен знову зявився на радi, то отаман
Iван Сiрко жартома сказав: Ага, прийшов палiюка!. Вiдтодi його i стали
величати Палiєм.
Палiй був людиною неабиякого розуму i культури, здiбним органiзатором i
полководцем. Навiть у Варшавi казали, що такий вiйськовий дiяч змiг би
вiдродити ослабленi сили Польщi. Вiн серед перших полковникiв одержав
дозвiл польського короля на поселення у Фастовi i формування тут
козацького полку. 25 серпня 1685 р. Палiй видав унiверсал про
запровадження мита на користь козацькоï адмiнiстрацiï.
Незабаром з Лiвобережноï Украïни, Молдавiï,
Бiлорусiï потягнулися сюди люди. Вiдродження зруйнованого краю,
захист його вiд татаро-турецьких нападiв пiдтримувалися також
полковниками Захарiєм Iскрою, Андрiєм Абазiним, Самiйлом
Самусем.
Важливою ланкою плану С. Палiя було бажання обєднати Правобережну
та Лiвобережну Украïну. Неодноразово вiн звертався до Iвана Мазепи
з проханням прийняти його пiд гетьманську булаву, але той не давав
згоди. Через те Палiй надсилав листи i в Москву. Позицiя Петра I
залишалася незмiнною, оскiльки вiн у 1686 р. уклав Трактат про Вiчний
мир з Польщею, порушення якого загрожувало загостренням вiдносин мiж
краïнами. Тодi Палiй вирiшив запевнити короля Яна III у своïй
вiдданостi служити йому. Протягом кiнця XVII ст. полки Правобережжя
брали участь у вiйськових походах проти Османськоï iмперiï
спiльно з Польщею. Вiн вiдпускав козакiв на королiвську службу i
говорив, що пiхота вiд мене не вiдстане, одягнувшись, повернеться назад.
Керованi ним козаки здiйснили напади на фортецi Очакiв, Акерман,
Бендери, Кизикермен. Кримський хан i турецький султан пропонували йому
союз i дружбу, посилали подарунки. Але Палiй залишався обережним. Поруч
були гетьман, поляки,
Та й Москва недалеко. З часом Палiй обрав своєю резиденцiєю
м. Фастiв. За словами iсторика В. Крупницького, вiн перетворився на
господаря бiльшоï частини Правобережноï Украïни
Палiєвоï держави.
Смерть Яна III, перiод безвладдя роздiлили елiту Речi Посполитоï на
два табори. Обраний король Август II був невдоволе-ний Палiєм.
Ситуацiя у польсько-украïнських вiдносинах докорiнно
змiнюється 1699 року, польський сейм прийняв постанову про
заборону утримання козацькоï мiлiцiï, як iменував вiн полки
Палiя. В листi до Августа II Палiй не погодився з таким рiшенням. Вiн
прагнув примирення. Iван Мазепа , оцiнюючи тогочасну його поведiнку,
казав: Палiй то на цю, то на ту сторону схиляється i не може
нiчого твердо й мiцно у себе постановити. Палiй вiдмовлявся визнати
владу Польщi i вiдповiдав шляхетським посланцям: Я оселився у вiльнiй
Украïнi, i Речi Посполитiй нема жодного дiла до цього краю; тiльки
я, як справжнiй козак i вождь козацького народу, маю право порядкувати
тут.
1701 року Польща розпочала наступ на козацькi землi. Палiй вiдмовився
визнати ïï владу й оголосив Правобережну Украïну вiльною
козацькою областю. Вiн розсилає гiнцiв, прагнучи зрушити на
боротьбу селян i мiськi низи. Знову запалали шляхетськi маєтки.
Спроби польських вiйськ привести козакiв до покори зазнали вiдсiчi. На
Киïвщинi, Подiллi, Волинi, Брацлав-щинi у 1702 р. також розпочалося
повстання. Козацькi полки вiдбили фортецю Бiлу Церкву. Магнат Потоцький
врятувався втечею. Шляхта не раз хотiла розправитись iз Палiєм,
але його рятували своï козаки. Одного разу через зрадництво вiн
потрапив у полон. Його посадили в пiдземелля замку мiста Немирiв,
закували у кайдани. Пiд виглядом купецького обозу з харчами загiн
козакiв дiстався вночi до мiста i, перебивши охорону, визволив Палiя.
Є iнша версiя, що вiн був визволений за королiвським унiверсалом.
Однак всенародне повстання було придушене польсько-росiйськими вiйськами
згiдно з ïхнiм договором. Смерть i розруху сiяли вони на
своєму шляху. Визволення Правобережжя вiдсунулось на кiлька
десятирiч.
У 1704 р. на Правобережжя вступили козацькi полки пiд проводом Iвана
Мазепи. Виник конфлiкт мiж ним i Палiєм. Тут йшлося не лише про
ïхнi особистi антипатiï, не лише про заздрiсть Мазепи до
популярностi Палiя. Зiткнулися два полярнi погляди на суспiльно-
полiтичний лад Украïни демократичний, козацький Семена Палiя i
аристократичний, панський Iвана Мазепи.
Гетьман бачив у Палiєвi суперника, повiдомляв царю про його
непокору. Петро I прислухався й дозволив заарештувати Палiя. У 1705 р.
його було заслано до Сибiру, в Тобольськ.
Пiсля переходу Мазепи на бiк шведiв Палiй був помилуваний царем i
повернений iз Сибiру. Його здоровя було пiдiрване, але вiн з полками
взяв участь на боцi росiйських вiйськ у Полтавськiй битвi. Воєнна
кампанiя 17081709 рр. обернулася для Швецiï поразкою. Палiй
повертається до Фастова i продовжує боротьбу проти
польськоï шляхти. Смерть у сiчнi 1710 р. перервала його плани i
зусилля обєднати Правобережжя i Лiвобережжя Украïни. З
почестями видатний козацький полководець був похований на кладовищi
Межигiрського монастиря пiд Києвом (За Л. Кудрявцевим, 908
слiв).
Завдання До Тексту Не Посоромив Слави Козацькоï
1. Де здобув освiту майбутнiй козацький полковник? А В Нiженськiй
колегiï. Б В Киïвськiй колегiï. В В
Борзнiвськiй колегiï. Г В Переяславськiй колегiï.
2. Чому Семен Палiй стає кошовим старшиною, очолює загiн
запорожцiв i громить туркiв у походi з польською армiєю? А Бо
ненавидiв ïх. Б Бо хотiв показати вiдвагу. В Бо волiв слугувати
народовi. Г Бо мав вiйськовi здiбностi. 3. Коли Палiй
повертається до Правобережноï Украïни? А 1684 р.
Б 1486 р. В 1648 р. Г 1468 р.
4. Чим ознаменувався перiод повернення? А Пiдготовкою власноï
армiï.
Б Активною дiяльнiстю вiйськового i державотворчого характеру.
В Ушануванням.
Г Вiйськовою дiяльнiстю проти татар.
5. Якi вподобання мав Семен Пилипович Палiй?
А Грав на кобзi.
Б Спiвав.
В Малював. Г Танцював.
6. Чому Семена Пилиповича назвали Палiєм?
А Через незаконний пiдпал у куренi.
Б Бо завжди помiчали у справах його почерк.
В Одного разу на радi його скривдили i незаслужено випро
водили з куреня, який той пiдпалив.
Г Бо це його справжнє прiзвище.
7. Хто нарiк Палiя палiюкою? А Б. Хмельницький. Б I. Мазепа. В
П. Дорошенко. Г I. Сiрко.
8. Вiд кого Палiй одержав дозвiл на поселення у Фастовi? А Вiд
Сiрка. Б Вiд Мазепи. В Вiд Дорошенка. Г Вiд польського
короля.
9. Чого прагнув С. Палiй пiсля видання унiверсалу? А
Обєднати Правобережну та Лiвобережну Украïну. Б
Прийняти гетьманську булаву. В Загострити вiдносини з Польщею. Г
Вiддано служити Яну III.
10. Як пояснити появу поняття Палiєва держава?
А Прийняттям булави Палiєм.
Б Палiй став господарем бiльшоï частини
Правобережноï
Украïни. В Примирив усi частини Украïни. Г Не
визнавав влади Польщi.
11. Чому Палiй потрапив у полон? А Через необережнiсть. Б Через
зраду. В Через помсту. Г Через непокору.
12. Чому зiткнулися погляди Палiя та Мазепи? А Один погляд
демократичний; Другий аристократичний. Б З особистих
мiркувань. В Гетьман бачив у Палiєвi суперника. Г Заздрiсть
Мазепи до популярностi Палiя.