Джек Лондон: твiр за повiстю "Бiле Iкло"
Минуле столiття запам'яталося людству грандiозними науковими вiдкриттямий винаходами, глибокими соцiальними потрясiннями, кривавими свiтовими
вiйнами, екологiчними проблемами, створеними самою людиною. Людство
втратило моральнi орiєнтири. Нехтування духовними та моральними
принципами, культурними традицiями призвело до криз у природi, культурi,
суспiльствi. Свiт втратив гармонiю, без якоï неможливе нормальне
життя.
Як бачимо, образ XX столiття досить сумний. Багатьох митцiв цього
перiоду хвилювали питання: “Чи можна повернути втрачену гармонiю?
Що для цього необхiдно зробити?”. Важливу роль у цьому процесi
мала вiдiграти лiтература. Його iм'я пов'язане iз захоплюючими оповiдями
про сильних та мужнiх людей, що кидали виклик долi, боролися iз суворою
природою Пiвночi, виявляючи силу духу й неабияку мужнiсть. Звернiть
увагу на другий епiграф нашого уроку. Хто ж такий Джек Лондон i про що
його твори , якi не втрачають своєï популярностi вже цiле
столiття? Тiльки в нашiй краïнi вони видавалися бiльше нiж 800
разiв загальним накладом понад 30 мiльйонiв примiрникiв.
Доля занесла Джека Лондона в пошуках золота на Пiвнiч Америки, на
Клондайк. Золота там вiн не здобув, проте збагатився людською дружбою i
вiрнiстю, враженнями вiд сувороï, але прекрасноï природи, вiд
мужнiх людей, яким сила волi, стiйкiсть допомагали вижити,
спостереженнями за свiтом тварин. Усе це покладено в основу його книжок.
Клондайк рiка в Пiвнiчнiй Америцi, на пiвнiчному заходi Канади, права
притока Юкону. Бере свiй початок у горах Маккензi. Довжина 180 км. У
басейнi Клондайку наприкiнцi XIX ст. були вiдкритi родовища золота.
Почалася “золота лихоманка”, i тисячi золотошукачiв кинулися
за щастям. Багато з них загинуло вiд морозiв, цинги i браку досвiду
виживання в суворих пiвнiчних краях.
Аляска пiвострiв на пiвнiчному заходi Америки, що простягнувся на 700
км, завширшки вiд 10 до 170 км. Поверхня гориста проходить Алеутський
хребет з дiючими й погаслими вулканами. Переважає тундроволугова
рослиннiсть, у горах хвойнi лiси, заростi вiльхи. Основне заняття
населення риболовля та звiробiйний промисел. Клiмат холодний,
континентальний. Пiвострiв вiдкрила росiйська експедицiя Чиркова 1741
р.; 1784 р. Шлiховим було засноване росiйське поселення на островi
Кадьяк. Подальше освоєння та заселення пов'язане з дiяльнiстю
створеноï 1799 р. Росiйськоамерикансько'! компанiï. 1897 року
царський уряд продав США Аляску разом з Алеутськими островами за 7,2
млн. доларiв. З 1958 року Аляска один iз штатiв США з адмiнiстративним
центром у м. Джуно та населенням 377 тис. осiб. Корiнне населення рiзнi
племена iндiанцiв.
В Оклендi, де родина нарештi оселилася, Джек уперше потрапив до
бiблiотеки, зустрiв там закохану в лiтературу людину завiдувачку, яка й
розвинула в ньому велику любов до книжок. 1886 року сiм'я остаточно
зубожiла, бо вiтчим втратив роботу. Довелося Джековi взяти на себе
вiдповiдальнiсть за утримання сiм'ï. Десятирiчний хлопець
влаштувався розносити газети за 12 доларiв на мiсяць i ще пiдробляв де
мiг.
Залишивши школу, Джек позичає грошi в сестри й за кiлька тижнiв
проходить дворiчний курс пiдготовки до унiверситету. I ось вiн уже на
першому. Одного разу мати Джека побачила оголошення в газетi про конкурс
на краще оповiдання авторапочаткiвця й умовила сина спробувати себе в
лiтературнiй творчостi . За двi ночi пiсля виснажливоï роботи вiн
написав оповiдання “Тайфун бiля берегiв Японiï” й
здобув першу премiю. Вiдтепер Джек Лондон письменницьку працю вважав
своïм основним заняттям. Але треба на щось жити: юнак знову
працює на електростанцiï, бере участь у походi безробiтних до
Вашингтона i врештi потрапляє до в'язницi.
курсi Калiфорнiйського унiверситету. Але довго вiн там не протримався.
Його не полишало бажання писати, незважаючи на те, що з редакцiï
поверталися його рукописи з вiдмовою друкувати. Довелося йти робiтником
у пральню. А коли на Клондайку почалася “золота лихоманка”,
Джек Лондон теж вирiшив спробувати удачi.
Серед золотошукачiв вiн вирiзнявся загартованiстю, умiнням долати
труднощi, знаходити вихiд зi складних ситуацiй. Переносив через перевали
бiльше поклажi, нiж звиклi до цього iндiанцi. Лондон зустрiчає на
Пiвночi цiкавих людей, спостерiгає новi для себе явища. Його
смiливiсть, витривалiсть, щира вдача приваблюють друзiв.
Повернувшись додому таким же бiдним, як був, Джек Лондон узявся знову допера з надiєю заробити на прожиток собi й сiм'ï. Пiсля
численних вiдмов журнал “Оверленд Маслi” надрукував
оповiдання “За того, хто в дорозi”. Автор одержав гонорар 5
доларiв! Хоч це була i мiзерна сума, та вона пiдтримала його вiру в
успiх. I дiйсно, часописи почали наперебiй видавати твори Джека Лондона.
У квiтнi 1900 р. виходить збiрка з дев'яти оповiдань “Син
вовка”, через рiк ще одна пiд назвою “Бог його
батькiв”, потiм “Дiти морозу”, роман “Дочка
снiгiв”. Успiх, слава, матерiальне забезпечення повернулись до
нього обличчям!
Про твори Джека Лондона останнiх рокiв iснує багато суперечливих
думок (i щодо iдей, i художньоï ïх якостi). Письменник
розчаровується у своïх iдеалах, зазнає ударiв за
ударами народжується дочка замiсть очiкуваного сина i швидко
помирає, родовий будинок забирає усi кошти, а потiм його
хтось пiдпалює, мучать хвороби. У 1916 роцi вiн iде з життя.
Анiмалiстичнi твори письменника. Є у Джека Лондона серiя
анiмалiстич
них творiв, героï яких тварини, надiленi людськими рисами
характеру. Це передусiм повiсть “Поклик предкiв”,
“Майкл, брат Джерi, “Бiле Iкло”. Повiсть “Бiле
Iкло” написана в 1906 роцi. Вона занурює нас у свiт тварин i
людей добрих i вiрних, злих i байдужих, жорстоких. Це “ми”
очима “братiв наших менших”.
Свiт звичайних людей, красу й благородство ïхнiх душ
розкриває Джек Лондон у своïх творах. Вiн пише про страждання
людини, ïï боротьбу, про кохання й ненависть, про добро i зло.
Та найголовнiша риса, що привертає увагу письменника, це людська
стiйкiсть. Вершиною людськоï гiдностi є здатнiсть захистити
слабшого, вiрнiсть дружбi, законам товариськостi, гуманiзм у стосунках
мiж людьми. Такими були улюбленi героï Джека Лондона. Таким був i
вiн сам.
