ЧиОднаковi вживанню слова довiрчий i довiрливий

Прикметники довiрч i довiрливий збiгаються в деяких своïх
значеннях, виступаючи як синонiми. Можна сказати, наприклад, довiрчий
жест i — у тiм же значеннi — довiрливий жест. Однак у цiлому
слова довiрч i довiрливий значно вiдрiзняються друг вiд друга за
змiстом, i це розходження пов'язане з особливостями ïхнього
утворення вiд рiзних слiв. Дiйсно, прикметник довiрчий по своïй
семантицi й по утворенню зв'язано зi словом довiрчiсть, у той час як
прикметник довiрливий має такий же зв'язок зi словом довiрливiсть
Довiрчий — значить виражающий довiру, заснована на довiрчостi,
вiдвертий. Ми говоримо, наприклад: довiрчий тон бесiди, довiрчо
розповiсти про що-небудь, довiрчi вiдносини й т. д. Що стосується
слова довiрливий, то воно значить насамперед схильний до довiри, до
довiрливостi, добродушний. Уживається це слово звичайне стосовно
до звичок птахiв, вдачi тварин або до характеру людини. Ми говоримо,
наприклад, довiрливий голуб сiв менi на плече, дитина довiрливо
простягнула ïй руки, а також ^скажемо: довiрлива посмiшка,
довiрливий погляд i т. п.
З урахуванням вiдзначених особливостей i варто вживати в усному й
письмовому мовленнi близькi по звучанню й утворенню, але рiзнi за
значенням слова — довiрчий i довiрливий