Будьмо добрiшими!

У словi добрий — рiдний, слов'янський корiнь . Вiн пов'язаний не
тiльки iз сучасним поняттям доброти. Згадаймо, як часто
зустрiчається це слово в росiйськiй народнiй поезiï, у творах
росiйських письменникiв i поетiв. Добрий молодець, добрий кiнь, добрi
справи, добрi люди i т. д. Могутнi добрi молодцi захищали краïну i
народ вiд чужоземних ворогiв i своïх Iдолiв Поганих, ïхнi
добрi конi були вiрними товаришами в бою, добрi справи народних
героïв оспiвувалися в билинах. Поспiшай на добру справу, —
говорить росiйське прислiв'я. Чи завжди ми поспiшаємо? Якось у
газетi була помiщена стаття про молоде подружжя Iльïних, що
всиновило сiмох дiтей-сирiт вiд пiвтора до дев'яти рокiв, мати яких
загинула. Iнше подружжя, лiтнi пенсiонери, довiдавшись про такий
шляхетний учинок, зiбрало всi своï заощадження i приïхало
здалеку до Iльïних, щоб допомогти ïм. Старi просили вважати
ïх теж членами родини, дiтей називали онуками. Прояв такоï
доброти рiвносильний подвигу! Не кожен на нього здатний, та й вимагати
такого нiхто не має права. Але чи часто ми робимо тi послуги, що
не вимагають вiд нас значних зусиль?! Доброго ранку, — говоримо
старому самотньому сусiдовi, що важко ступає з четвертого поверху.
А якщо запропонувати йому купити хлiб, овочi, молоко? Тодi стане для
нього добрим не тiльки ранок, а й увесь день. На узбiччi дороги
стоïть слiпий, не наважується перейти широку магiстраль, де
безперервним потоком рухається транспорт. Чи завжди ми
пропонуємо свою допомогу в таких випадках?
Чи часто ми застосовуємо самi до себе вираз будь ласка, з яким
майже щодня звертаємося до iнших? Хочеш полагодити дверi в
пiд'ïздi, що бовтаються на однiй петлi, озеленити територiю бiля
будинку, провiдати товариша в лiкарнi, виступити з викриттям негiдника
— зроби, не зволiкай.