Ваня й Алена — детективи
Ваня й Алена пiшли в лiс за грибами . Раптом вони зустрiли знайомого
детектива Алекса.
— Що сьогоднi з вами трапилося?
— Сьогоднi я затримав небезпечного злочинця Джеймса Томбери. Вiн
ховався пiд маскою вашоï бабусi.
Тодi Ваня й Алена вирiшили стати детективами. Вони побачили на гiлцi
ïли оголошення: Пропав собака. Довга шия, короткий хвiст. По кличцi
Жора. Вони вiдразу ж приступилися до пошукiв пропажi. Розпитали
перехожих i хазяïна собаки. Вiд них хлопцi довiдалися, що щеня весь
день гуляло на поле. Вони вiдразу ж поспiшили на те поле. Там вони
побачили собачi слiди. Вони пiшли по цих слiдах на цiй дорозi вони
зустрiли свого сусiда Брайана з тим собакою. Брайан довго не
погоджувався вiддавати пса, але хлопцi переконали його зробити це.
- Адже ти не хочеш, щоб тебе всi вважали злодiєм?, — сказав
Ваня. — тобi буде соромно дивитися людям вглаза.
- Так-Так, i особливо хазяïновi цього милого собачки. —
додала Алена. Хiба тобi не шкода й цього нещасного цуцика? Подивися,
вiн нудьгує по своєму хазяïнi…Отут Брайан не
витримав, сунув хлопцям повiдець i втiк. Йому було й соромно, i шкода.
Бiльше вiн нiколи не брав чужого.
Автор Ева Вєтошкiна
