Лиховiсна атмосфера царювання самозванцiв у романi Дудинцева Бiлi одяги
Сучасна лiтература вiдображає рiзнi сторони життя людей. В.Дудинцевим накопичений деякий досвiд зображення складних шляхiв учених у
неяснi роки адмiнiстрування науки. В Бєлих одягах безсумнiвним
досягненням стало злиття конкретних прикмет важкого перiоду боротьби
лисенковщини проти генетики в 50-е роки з узагальненими поданнями про
непросту долю справжнiх наукових вiдкриттiв. У романi багато сильних
переживань, що й обумовило напруженiсть його сприйняття. Причому живими,
емоцiйними характерами володiють представники обох ворогуючих партiй.
Немає блiдоï чесноти, немає й схематичного пороку.
Ïхня взаємодiя тому протiкає гостро.
Зображена лиховiсна атмосфера царювання самозванцiв у бiологiï.
Щирi таланти змушенi не тiльки приховувати свою працю: в iм'я його
збереження необхiдно розкрити роль прихильникiв офiцiйного життя. Саме
так зовнi поводяться Iван Iллiч Стригалев, Свiтозар Олександрович
Цiпкiв, Федiр Iванович Дежкин, старий, редактор журналу Проблеми
ботанiки. За всiма ними невiдступно треба недремне око влади,
спiлкування з нею смертельно небезпечно; як тiльки вона вгадує
найменшу самостiйнiсть пiдопiчних — починається жорстока
розправа з ними по каналах МВС. Але вороги теперiшньоï науки
борються iз ученими пiд маскою турботи про благо. Ця обставина визначила
своєрiдне розкриття злочинних володарiв — через зовнiшнiй
вигляд, манеру поводження, протилежнi ïх внутрiшньоï сутностi
В образi головного ниспровергателя генетики Кассиана Дамиановича Рядно
подiбна манера майстерно передана письменником. В образi Рядно
взаємообумовленi спрага науковоï влади й бездарнiсть;
безпринципнiсть i лицемiрство мiркувань про високi матерiï,
жорстокiсть i скрадливiсть у спiлкуваннi з навколишнiми. Таких людей
називають вовками в овечiй шкiрi. Дудинцев знайшов виразну форму
побутування свого антигероя. На трьох китах прагне вiн змiцнити свiй
пiдлий мирок — на просторiкуваннях про отеческой любовi до учнiв,
патрiотизмi й народностях. Цi священнi поняття безсоромно обираються
ширмою для розправи iз чесними, талановитими дослiдниками. Ясно: тiльки
в суспiльних умовах, позбавлених волi науковоï думки, може
знадобитися кривавий дiяч типу Рядно. Ясно й iнше: лише той, хто нiякого
вiдношення не має до науки, навiть просто плiднiй працi, здатний
знищувати своïх щасливих суперникiв
Роман Дудинцева, при всiй гостротi критичного початку, присвячений все-
таки супротивникам Рядно. Глибоке почуття замилування вiддане тому, у
кого думки про своєму поступаються мiсцем думкам про те, що
потрiбно всiм, хто пiдпав пiд владу свого покликання. Таких героïв,
як говорилося, у книзi багато, у центрi уваги — Стригалев, Цiпкiв,
Дежкин. У Стригалi-Ва. Посошкова, Дежкина в чомусь дуже схожа доля.
Стригалева, самотньоï людини, у розпал його роботи заарештовують,
вiн гине. Цiпкiв, залишений дружиною й сином, змушений, щоб уникнути
насильства, покiнчити iз собою. Дежин, що втратив улюблену Леночку
— ïï як учасницю дiяльностi Стригалева засилають,
— таємно ïде в глибоке село , де довгi роки, нiчого не
знаючи про дружину й сина, продовжує експеримент Стригалева. Уже в
самiй мужностi, завзятостi, самовiдданостi цих людей читається
ïхнє духовне спорiднення. Дуже важливо й iнше враження вiд
Бєлих одягiв. У безпросвiтнiй атмосферi лисенковщини протистоять
ïй не окремi обранцi долi, а безлiч духовно здорових, мужнiх людей.
Будь-якi гiркi випробування не можуть знищити справжнi завоювання розуму
