Iсторична тематика в Пушкiна й Лермонтова

Два великi росiяни поета й письменника
Зверталися до минулого своєï краïни, своєï
Батькiвщини неодноразово.
Вiдомо, що Пушкiн займався дослiдженням життя й дiяльностi
Петра 1. Пов'язанi з його iм'ям героïчнi сторiнки росiянцi
Iсторiï знайшли своє вiдбиття в багатьох добутках великого
Поета. Перу Пушкiна належить добуток у прозаïчноï
Формi — iсторична повiсть Капiтанська дочка . Важливо, що
Великого класика цiкавлять не однi iсторичнi подiï, великi
Битви, але й життя звичайних людей, що жили в той час. Пушкiна
Простежує, як конкретний час i сформована в краïнi ситуацiя
Впливає на життя людей, на ïхнi долi, характер, мети
Розглянемо повiсть Капiтанська дочка у якостi iсторичного
Добутку. Тематикою повести є зображення iсторичних
Подiй, але для автора дуже важливий моральний аспект, те, як себе
Поведуть люди в серйознiй, небезпечнiй ситуацiï. У повiстi
пiднiмаються
Проблеми честi й боргу, совiстi, Капiтанська дочка покроєна у
виглядi
Записок очевидцiв подiй i звичайного зображення iсторичних
Подiй, особистостей. Головним героєм повести є Гринев . Для
Його на першому планi виступають особистi проблеми. Для цього героя
Iсторичнi подiï, гiднi вивчення й пам'ятi, не представляють
Iсторичноï цiнностi, вiн не розумiє значення що
вiдбувається. Для
Героя життя в мiцностi не менш значна, важливе, чим узяття
Оренбурга. Дистанцiя мiж iсторичними особами й звичайними
Людьми в добутку майже не iснують, але цього не можна сказати
Про Катерину II.
Автор зображує iмператрицю як би
Возвисившуюся над усiма. У цьому — дух тоï епохи, що
письменник
Обрав предметом свого зображення: Гринев — дворянин, Пугачов для
Його все-таки не бiльше, нiж самозванець, бунтар, а Катерина II -
Велика iмператриця, що вiн iдеалiзує (тут, до речi,
Чується голос Пушкiна iз приводу вдач тодiшнiх дворян).
Побудова повести традицiйно для iсторичного добутку
Iсторичнi особи виступають у романi як статисти, iсторичнi
Подiï в ролi тла розвитку сюжету. У добутку багато
Замальовок, пiднiмаються питання, актуальнi в ту епоху,
створюється
Колорит конкретного часу. Звичайно, Капiтанська дочка не
Є єдиним твором Пушкiна на iсторичну
Тему
И Полтаву, i Мiдний вершник , i безлiч менш великих
За формою добуткiв росiйський класик присвятив iсторiï Батькiвщини
Iсторична тематика хвилювала й iншого великого поета, внесшего
Величезний внесок у розвиток свiтовоï лiтератури. У Лермонтова
Добутку, присвяченi росiйськоï iсторiï, мають трохи iнше
Звучання, чим у Пушкiна. Розчарований у сьогоденнi, молодий поет
И громадянин не бачив у навколишнiй його дiйсностi мiсця Подвигам i
великим здiйсненням. Навiть люди в його епоху, на думку
Поета, змiнилися в гiршу сторону: Так, були люди в наше .час, не
Те, що нинiшнє плем'я: богатирi — не ви (Бородiно).
Згадуючи великi битви, подiï росiйськоï iсторiï,
Лермонтов
Виконаний гордостi, але одночасно читач почуває глибоке
Почуття гiркоти у вiршi Бородiно iз приводу того, що велике
Залишилося в минулому. А в сьогоденнi поета оточують люди, не
Здатнi не тiльки на подвиг, але вони навiть не здатнi захистити
Себе. За це Лермонтов дорiкає сучасне поколiння. Йому боляче
Усвiдомлювати, що у бездiяльностi зостариться воно.
Iсторiя у творах Лермонтова тiсно перегукується з
Сучаснiстю. У вiршах Новгород, Привiтаю тебе
Войовничий слов'ян звучить тема втраченоï волi, вiд вiдсутностi
Якоï так страждав поет. У своïх добутках поет порiвнює
Нинiшнi поколiння, якi вважає не здатним на подвиги, з
Людьми минулого, БОГАТИРЯМИ. Богатирями вiн називає цих
Людей не тiльки за фiзичну силу, але й за силу духу, за вiру в
Iдеали, з. а рiшучiсть, здатнiсть постояти за рiдну землю ценою
Власного життя: Хлопцi! Не Москва ль за нами? Умремте ж пiд
Москвою, Як нашi брати вмирали!
Гiмном героïчному минулому можна назвати вiрш Два
Велетня. Воно чимсь схоже на казку, билину. Тут видна вся
Любов поета до батькiвщини, його iсторичному минулому. Росiя
Представляється великою, непереможною державою. Чого коштує
одне
Порiвняння-Москви з велетнем у шапцi золота литого! Про супротивника
старого росiйського велетня Лермонтов говорить зi зневагою,
Називаючи його тритижневим молодцем. Цим добутком поет як
Би попереджає, що всi супротивники, вороги великоï Русi,
завжди
Бували покаранi й що так буде й надалi.
На закiнчення можна сказати, що два найбiльших поети Росiï
Неодноразово зверталися до теми iсторiï Росiï, черпаючи там
засобу
Для твердження високих iдеалiв, неминущих цiнностей
Звеличування батькiвщини й навiть освiти в областi iсторiï
Деякоï категорiï читачiв. В iсторичних добутках
Лермонтова й Пушкiна бiльшу роль грають звичайнi люди, ïх
Учинки, подвиги, а, iсторичнi особистостi почасти втрачають того
Величi й безмiрного пiднесення над простими смертними,
Яким ïх надiлили багато письменникiв
При звертаннi до iсторичноï тематики вiдкрилася ще одна грань
Таланта воiстину великих росiйських класикiв. Як мало часу було
Вiдпущено А. С. Пушкiну й М. Ю. Лермонтову, але скiльки вони встигли
Зробити! Пишається, воiстину пишається Батькiвщина такими
синами. Днi
Iдуть, мiсяцi помiняють роки, роки перетворюються в сторiччя, а iмена
Пушкiна й Лермонтова залишилися в iсторiï Росiï, i як би нi
Розвивалася наша культура, вони нiколи не будуть забутi!