Запрошує шкiльна бiблiотека

Раз у тиждень я обов'язково забiгаю в нашу шкiльну бiблiотеку —
помiняти книги, якi вже прочитала, на новi й обмiнятися новинами з
бiблiотекарем Галиною Сергiïвною. Вона ще зовсiм молода, але
стiльки всього знає, аж дивно. Дуже цiкаво з нею спiлкуватися,
завжди довiдаюся про щось новому, захоплюючому. Вона називає мене
моя помiчниця. А я с радiстю допомагаю ïй розставляти книги на
полках, пiдклеïти ушкодженi, порванi книжки. Галина Сергiïвна
завжди цiкавиться, як пройшов тиждень, як iде навчання, що будинку
нового, чи сподобалася менi книга, що здаю. А ще я вдячна ïй за
ради, тому що важко вибрати з величезноï кiлькостi книжок ту, що
потрiбна менi саме зараз!
А привчила мене так часто ходити в бiблiотеку моя сестра Алина.
Ïй уже майже шiстнадцять, вона, на мiй погляд, зовсiм доросла, i
книги вона читає iншi. Часто ми з нею дiлимося враженнями вiд
прочитаних книжок, а буває й те, що читаємо з нею по черзi
ту саму книгу. Про Винни-Пух i Кристофере Робiнi вона вже не
читає, Маля з Карлсоном, Том Сойер Марка Твена, Незнайка Носова й
Хоттабыч — це для моєï сестрички вже пройдений етап.
Зараз моя Алина захоплюється пригодницькими романами Рейдера
Хаггарда — спочатку прочитала Доню Монтесумы, зараз читає
Скарбу пануючи Соломона, а на черзi Прекрасна Маргарет.
А менi цi книги чомусь поки ще нецiкавi. Плавання на кораблях, пiрати,
дуелi, романтична любов — це ж для дорослих. Менi подобаються такi
книжки, як Роня, дочка розбiйника — неï написала Астрид
Линдгрен, а ще Алiса в краïнi чудес Л Кэрролла. А ще я обожнюю
рiзнi казки — росiйськi, украïнськi, англiйськi, африканськi.
З росiйських казок найбiльше я люблю казку Фенист — ясний сокiл, з
украïнських — Семилеточка. Стiльки разiв ïх
перечитувала, а однаково цiкаво, i хочеться бути така ж розумноï,
як та дiвчинка, що змогла вiдповiсти на всi каверзнi питання й виконати
всi суперечливi завдання. А казки Андерсена! Вони дуже романтичные,
особливо Русалочка i Снiжна Корольова. Навiть казки iз сумним кiнцем, як
Дiвчинка iз сiрниками, викликають бажання жити красиво й робити добро. А
казка про Оле-Лукойе примушує задуматися про своє поводження
— чи заслужила я цiкавi, рiзнобарвнi сни про звiрят? У п'ятому
класi
за порадою Галины Сергiïвни я прочитала Пригоди барона
Мюнхгаузена Э. Распе й початку малювати у своєму домашньому
альбомi iлюстрацiï до цiєï казки — барон на конi,
розрубаному навпiл, або з бiлим ведмедем, з оленем, що замiсть рогiв
має вишневе дерево. Потiм читала Винни-Пухнув i вес-вес-всi О.
Милна, подружилася з Тигрою, Кенгою, Ру, хлопчиком Кристофером Робiним.
I взагалi, знайшла багато нового, чого немає у вiдомому
мультфiльмi.
Коли я вчила в шостому класi, ми разом з Алiною захоплювалися книгами
про Гарри Поттере — вони хоча й дуже товстi, але читаються легко й
швидко, тому що цiкавi. Гарри Поттер, звичайний чарiвник, у кожнiй книзi
бореться зi злом, а допомагають йому вiрнi друзi — Рон Уизли,
Гермиона Грейнджер, Невiлл Долгопупс. Поки що ми прочитали тiльки п'ять
книжок, останньоï була про Орден Фенiкса, але хочеться сподiватися,
що Джоан Роулинг, англiйська письменниця, напише ще продовження
цiєï казки.
Цього року я узялася вiдразу за двi серйозних книги — Пригоди
Гулливера Джонатану Свифта й Алiсу в краïнi чудес Я. Керролла.
Дивно, як Джонатан Свифт у казковiй формi, зображує життя свого
суспiльства. Галина Сергiïвна розповiла менi, що книга ця була
написана для дорослих, вона являла собою сатировi на полiтичне життя
Англiï того часу. А нам через стiльки столiть i почитати цiкаво, i
задуматися ïсти над чим. Дiйсно, усе у свiтi вiдносно, той самий
людина може бути гiгантом серед лiлiпутiв або навпаки.
Казка про Алiсу, як я зрозумiла, теж не просто казка. Вона цiкава
своïми несподiваними поворотами сюжету й стрiмкою змiною подiй, але
я вiдчуваю, що в нiй є якась таємнича суть, недарма ж мама
ïï перечитує вже втретє й щораз знаходить щось
нове. Коли ми з Алинкой обговорюємо прочитанi книги, мама
смiється, що в нас будинку книжковий клуб. Ну що ж, нехай, це
зайвий раз доводить, що старання Галины Сергiïвни не проходять
дарма, вона навчила нас любити й берегти книги, знаходити в них друзiв,
а ще розшукувати вiдповiдi на всi випадки життя.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися