Краса зовнiшнiй i внутрiшня (опис)

Коли я ходжу по мiсту, або ïду в транспортi, я люблю вдивлятися в
обличчя людей i прагнути зрозумiти, про що вони думають, чим займаються.
Звичайно, точно я довiдатися не можу, наскiльки правильнi моï
висновки. Зараз я ïду в метро й знову мiркую. От у цього хлопчика
мiцнi м'язи, мозолистi руки, напевно вiн спортсмен. При його росту добре
грати в баскетбол або волейбол. Вiн досить витривалий, а в цих видах
спорту потрiбна сила. На однiй зi станцiй в електричку ввiйшов його
знайомий, хлопцi розговорилися, i я зрозумiв, що хлопчик —
фiгурист. Так, я не фахiвець вiдгадувати професiï. Але в одному не
помилився, що цей хлопчик — спортсмен. I навiть краще, що вiн
виявився фiгуристом. Я уявляю, як могутньо й красиво вiн котить по
льоду. Вiн великий, стрункий, а його партнерка — тоненька, майже
ефiрна, вiн пiднiмає ïï легко й спокiйно. Вона красиво
ширяє в повiтрi, як птах Чому я вирiшив, що вiн гарний спортсмен?
У хлопчика вiдкритий i вдумливий погляд. Ямки на щоках, прикрашають його
особа, особливо коли вiн посмiхається. А вмiння так вiдкрите й
щиро смiятися говорить про доброту й чеснiсть, задоволеннi, собою й
своєю дiяльнiстю. Вiн молодою, щасливою, зайнятою цiкавою справою.
Я виросту й теж знайду свою справу. Хочеться в це вiрити!