Короткий переказ трагедiï Расина Гофолия

Дiя вiдбувається в царствi Iудейському, у храмi
Iєрусалимському. Иорам, сьомий цар iудейський з династiï
Давида, одружився з Гофолией, дочкою Ахава й Иезавели, що правили
царством Iзраïльським. Гофолия, як i ïï батьки,
iдолопоклонниця, що схилила свого чоловiка побудувати в Єрусалимi
храм Ваалу. Иорам незабаром умер вiд страшноï хвороби. Замисливши
винищити весь рiд Давида, Гофолия зрадила катам всiх онукiв Иорама (дiти
його на той час уже загинули).
Однак дочка Иорама вiд iншоï дружини, Иосавеф, урятувала останнього
онука i єдиного спадкоємця царства Давидова Иоаса й сховала
в храмi у свого чоловiка первосвященика Иодая. Хлопчик не знає, що
вiн i є цар iудейський, а Иодай (або Иегуда) готовить його до
вступу на царство, виховуючи в строгостi й повазi до законiв. Иодай
чекає моменту, щоб виявити народу нового царя, хоча союзникiв у
нього мало, тому що всi бояться гнiву Гофолии, що вимагає
загального поклонiння Ваалу. Однак Иодай сподiвається на милiсть
Божу, вiн вiрить, що в кожному разi Господь захистить царя Iудейського,
навiть якщо навколо будуть юрби iдолопоклонникiв зi зброєю в
руках. Первосвященик вiрить у чудо й намагається переконати у
своïй вiрi всiх iнших — воєначальника Авенiра, левiтiв,
народ, якi поки ще не знають, що в храмi ховається
спадкоємець Давидова престолу, пiд iм'ям Элиакима.
Один раз пiд час служби в храм зненацька ввiйшла Гофолия й побачила
Элиакима, що у бiлих одягах прислужував Иодаю разом iз сином Иодая
Захарией. Поява iдолопоклонницi вважається опоганенням, i Иодай
зажадав, щоб вона покинула храм. Однак Гофолия помiтила хлопчика й тепер
хоче знати, хто вiн такий, тому що вона бачила сон, у якому ïï
мати пророкувала ïй смерть, а потiм з'явився отрок у бiлих одягах
левiтiв з кинджалом, i в Элиакиме вона раптом довiдається того
отрока. Священик-вiровiдступник Матфан, що став жерцем Ваала, говорить,
що хлопчика треба вбити, раз вiн небезпечний, тому що сон — це
небесний знак, хто запiдозрений, той винний до суду.
Гофолия хоче ближче подивитися на хлопчика, тому що дитина не може
лицемiрити й скаже ïй, хто вiн, якого роду. Коли приводять Иоаса,
те вiн вiдповiдає, що вiн сирота й про нього печеться Цар
небесний, що батьки кинули його. Правдивiсть i чарiвнiсть дитини
торкнули Гофолию. Вона пропонує йому жити в ïï палацi й
вiрити у свого Бога, а не у Ваала. У неï немає
спадкоємцiв, хлопчик буде ïй, як син рiдний
Пiзнiше Гофолия посилає до Иосавеф Матфана, щоб сказати, що за
право молитися своєму Богу в храмi Иодай i левiти повиннi вiддати
ïй пiдкидька Элиакима. Якщо ж вони вiдмовляться, то тим самим
пiдтвердять пiдозри й слухи про те, що дитина з родовитоï
сiм'ï i його ростять для схованоï мети
Иосавеф передає слова Матфана Иодаю й пропонує бiгти з
дитиною в пустелю. Однак первосвященик обвинувачує ïï в
боягузтвi й вирiшує, що настав час дiяти й не можна бiльше
приховувати Элиакима — вiн повинен з'явитися в царственому уборi й
вiнцi. Хор дiвши спiває славу Господовi. Цей хор i левiти —
єдина зашитий спадкоємця трону Давида, бiльше нiкого в храмi
нi, але Иодай вiрить, що Господь дасть таку силу цьому воïнству, що
нiхто не зломить ïх. У храмi готується церемонiя зведення на
царство, Иосавеф примiрить на Иоаса (Элиакима) царський вiнець. Той не
розумiє поки, у чому справа, i вважає, що вiн буде лише
допомагати робити обряд Иодаю, якого шанує, як батька. Иодай
запитує, чи готовий хлопчик випливати в життi прикладу Давида, i
той вiдповiдає, що готово. Тодi Иодай стає перед ним на
колiна й проголошує, що ушановує своєму новому царевi.
Iншi священики теж приносять йому клятву на вiрнiсть
З'являється левiт i повiдомляє, що храм оточений вiйськами.
Иодай розставляє людей для зашитi храму й звертається до
хору дiвши, щоб вони воззвали Ктворцу.
Захарiя, син Иодая, розповiдає своïй сестрi Суламите, як
розставленi загони левiтiв для оборони храму. Священики молили його
батька сховати хоча б ковчег завiту, але вiн вiдповiв ïм, що це
боягузтво ïм не личить, тому що ковчег завжди допомагав валити
ворога
З'являється воєначальник Авенiр, якого Гофолия вiдпустила з
темницi сказати, що священики будуть пощажени, якщо вiддадуть ïй
Элиакима й той скарб, що колись був даний Давидом на збереження в храм.
Авенiр радить вiддати Гофолии всi цiнностi й у такий спосiб урятувати
храм. Сам же вiн готовий пiти на страту замiсть Элиакима, якщо це
принесе мир i спокiй. Доля ж хлопчика в руках Добродiï, i нiхто не
знає, як поведеться цариця — чи не вселив уже Бог жалiсть у
ïï серце? Авенiр просить Иодая спробувати удар поступками
вiдтягнути, а вiн сам тим часом вживе заходiв для порятунку храму й
священикiв. Иодай вiдкриває Авенiровi таємницю Элиакима, Вiн
готовий вiддати царицi скарбу й сказати ïй, якого роду хлопчик,
коли вона ввiйде в храм без своïх солдатiв — зробити це
ïï повинен умовити Авенiр. Иодай дає вказiвка левiтовi
закрити ворота храму, як тiльки цариця виявиться усерединi, щоб
вiдрiзати ïй дорогу назад, а всi iншi священики скличуть народ на
виторг. Збройнi ж левiти й цар будуть поки захованi за завiсами
З'являється Гофолия й, називаючи Иодая бунтiвником, говорить, що
могла б знищити його й храм, але по угодi готова забрати лише скарб i
хлопчика. Иодай готовий показати ïй ïх. Завiси розсовуються, i
Иодай призиває царя iудейського з'явитися. Виходять Иоас i збройнi
левiти. Гофолия в жаху, а Иодай говорить ïй, що сам Господь
вiдрiзав ïй шляхи до вiдступу. Входить начальник над священиками
Исмаил i повiдомляє, що найманi солдати Гофолии бiжать —
Господь вселив у ïхнi серця страх, народ радiє, довiдавшись,
що з'явився новий цар зайняти трон. Ваал повалять у порох, i жрець
Матфан убитий. Гофолия довiдається Иоаса по шраму вiд удару
ïï ножа, коли вiн був ще дитиною. Гофолия готова до смертi,
але напоследок вона пророкує, що настане година, коли Иоас, як i
вона, вiдвернеться вiд свого Бога й, опоганивши його вiвтар, помститься
за неï. Иоас у жаху й говорить, що краще йому вмерти, чим стати
вiровiдступником. Иодай нагадує царевi iудейському, що в небесах
є Бог — суддя земним царям i сиротам батько.
Л. П. Шишкiн