Виклад творчостi нiмецького поета Гельдерлина

У творчостi нiмецького поета Гельдерлина (1770- 1843) зв'язок з iдеями
Французькоï революцiï пряма й наочна. Вiн захоплено славив
ïï у своïх гiмнах, упевнений, що вона несе волю всьому
людству;

• Трiумфуйте, радiснi музи!
• Вiн покутуваний, древня наша ганьба
• Година настала!
• Лежать у поросi узи,
• Винесений гординi вирок!

Подiбно Шиллеру, Гельдерлин мрiяв про вiльне братерство людей, у якому не буде нiчиєï сваволi, нiяких законiв, у чому б те не було обмежуючоï людини, крiм законiв природи, i нiякоï сили, що велить народами, крiм сили любовi. Поет вiрив, що днi щасливого братерства вже наступають:

• И сполучником братiв мiльйонним
• Знову любовi дано велiти,
• Щоб серцям, волею окриленим,
• Вiчно для батькiвщини палати
• Життя у величье царственому вiдкине
• Низинних прагнень суєту
• Час братерства людям у дарунок приносить
• Досконалiсть, мир i красу
• Переклад Л. Гинзбурга

У днi Французькоï революцiï поет чекав, що й у його спiввiтчизникiв жаром полум'я святого спалахне кров i що вони теж повалять у порох тиранiв, що правлять досi. Коли ж стало ясно, що цi надiï передчаснi й що поки набирає силу влада золота, Гельдерлин не розчарувався у своïх iдеалах, а продовжував вiрити в ïхнє здiйснення в майбутньому. Син пастора, вiн одержав богословське утворення, але вiдмовився вiд церковноï кар'єри, вiв убоге блукацьке життя домашнього вчителя й писав лiрико-фiлософськi, героïчнi за духом добутку, прагнучи наблизити вiдновлення миру. Вiн рано закiнчив творчий шлях: не в силах упокоритися iз затхлою атмосферою тодiшньоï Нiмеччини, душевно занедужав i вже не мiг творити. I волелюбнi iдеали, i гiркота усвiдомлення ïхньоï нездiйсненностi в сучаснiй йому Нiмеччини Гельдерлин виразив у романi Гiперiон (про юнака-грека, що бере участь у визвольнiй боротьбi проти турецького ярма) i в трагедiï Смерть Эмпедокла (про грецького фiлософа V в. до н. е., що бросились у кратер Етни, щоб злитися iз природою).
Иенские романтики теж привiтали Французьку революцiю, але тiльки
ïï першi кроки, незабаром же ïхнi iнтереси пiшли убiк
розробки эстетических принципiв нового лiтературного руху. Пiд впливом
Фрiдрiха Шеллинга, що затверджувало єднiсть духу й природи, вони
проголосили романтичну iдею творить жизни, що,, що i є сама
поезiя, — iдея, близька й Гельдерлину. Вони виступали проти
всякоï чiтко обкресленоï форми, усякоï визначеностi, у
тому числi й визначеностi в характеристицi персонажа. Вони захоплювалися
теорiєю прогресивно-унiверсальноï поезiï (ïï
автором був Фрiдрiх Шлегель) — унiверсальноï тому,що вона
повинна охоплювати всi речi, явища, простори, часи, прогресивноï же
тому, що вона повинна бути вiльноï вiд правил i постiйно мiняти
свiй вигляд.