П'єса у вiршах i прозi Перстень Ракшаси
Прославлений знавець мистецтва полiтики Чанакья, або Каугилья, скинув уПаталипутре, столицi краïни Магадхи, останнього царя з
династiï Нандов i пiсля його вбивства звiв на трон свого учня
Чандрагупту Маурью. Однак вiрному мiнiстровi Нанди Ракшасе вдалося
бiгти, укласти сполучник з могутнiм правителем Гiрськоï Краïни
Малаякету й декiлькома iншими царями й осадити Паталипутру з вiйськом,
що далеко перевершує сили Чандрагупти. У цих умовах Чанакья
починає здiйснювати хитромудрий план, метою якого є не
тiльки перемога над ворогами, але й залучення на свою сторону Ракшаси,
вiдомого своєю мудрiстю й чеснiстю
Чанакья довiдається, що в Паталипутре, у будинку купця
Чанданадаси, ховаються дружина й син Ракшаси, i наказує
заарештувати Чанданадасу.
При цьому в його руки попадає перстень Ракшаси, яким Чанакья
запечатує складене ïм пiдроблений лист. Iз цим листом у числi
iнших своïх прихильникiв, нiбито ïм переслiдуваних i
перебежавших тому до Ракшасе, вiн засилає в табiр супротивника
свого слугу Сиддхартхаку. Одночасно Чанакья грає сварку iз
Чандрагуптой, не виконуючи його побажань i наказiв, i Чандрагупта
привселюдно вiдстороняє його вiд посади, приймаючи на один себе
правлiння царством Коли слух про це доходить до Ракшаси, вiн радить
Малаякету й iншим царям негайно напасти на Чандрагупту, що втратився
свого головного мiнiстра. Але отут вiдбувається кiлька подiй,
заздалегiдь передбачених Чанакьей.
Пiдiсланий ïм як вивiдач жебручий чернець Дживасиддхи обманює
Малаякету, затверджуючи, що його батько Парватака був убитий не
Чанакьей, а Ракша-сой, i зароняє в його душi першi насiння
недовiри до свого радника. А потiм Сиддхартхака дає себе затримати
вартi Малаякету, i в нього знаходять лист, у якому Ракшаса
пропонує своï послуги Чандрагупте й обiцяє допомога
п'яти царiв — союзникiв Малаякету, що нiбито вступили з ним у
змову. Переконаний у дiйсностi листа, оскiльки воно запечатано перснем-
печаткою Ракшаси, Малаякету вирiшує, що Ракшаса хоче перебiгти до
Чандрагупте, сподiваючись зайняти мiсце опального Чанакьи, виганяє
його з табору, а царiв-зрадникiв наказує стратити. Наляканi цим
наказом, негайно ж залишають Малаякету iншi його соратники, i Чанакье не
становить працi розбити залишенi своïми воєначальниками
вiйська супротивника, а самого Малаякету захопити вплен.
Ракшаса, зазнавши поразки, проте вертається в Паталипутру, щоб
— нехай навiть цiною власного життя — урятувати свою сiм'ю й
свого друга Чанданадасу, присудженого до смертi. Прибувши на мiсце
страти, вiн вiддає себе в руки катам замiсть Чанданадаси. Однак
туди ж незабаром приходить Чанакья, зупиняє страта й
розкриває Ракшасе весь свiй план перемоги над ворогами
Чандрагупти, так блискуче ïм здiйснений. Ракшаса пiднесений
мудрiстю й прозорливiстю Чанакьи, а Чанакья — шляхетнiстю й
вiрнiстю боргу Ракшаси. Ракшаса просить Чанакью зберегти Малаякету життя
й повернути йому спадковi володiння. Чаканья охоче погоджується, i
за його пропозицiєю Ракшаса переходить на службу до Чандрагупте.
Тепер, коли Чанакья й Ракшаса об'єднують своï зусилля, успiх
i процвiтання царства Чандрагупти i його нащадкiв у Магадхе надовго
забезпеченi


