Переказ сожета роману Ганни Зегерс Мертвi залишаються молодими

В 1949 р. вийшов роман Ганни Зегерс Мертвi залишаються молодими
великий епiчний добуток, обозревающее iсторiю Нiмеччини з 1919 до 1945
р., iз днiв, коли було подавлене повстання сполучника Спартак i до
передодня катастрофи гiтлерiвського рейха. Роман побудований на густому
сплетеннi й протиставленнi доль декiлькох сiмей, що належать до рiзних
соцiальних шарiв нiмецького суспiльства. Отут i робiтники, i селяни, i
промисловцi, i юнкерство, i монополiсти, i полiтичнi авантюристи. Широке
охоплення явищ у часi з'єднаний з не менш широким охопленням
ïх у просторi.
Мертвi залишаються молодими — книга про цiлi нацiï,
оказавшейся на гранi смертi, i про тi внутрiшнi сили народу, завдяки
яким вiн змiг, пройшовши крiзь жорстокi випробування й приниження,
вiдродитися до життя. Роман вiдкривається сценою розстрiлу робiтника-
спартакiвця Эрвина, схопленого в днi сiчневих боïв 1919 р. у
Берлiнi. У машинi, у якiй його везуть на розстрiл, сидять: прусский
юнкер Фрiдрiх Венцлов, декласований остзейский дворянин Эрнст Ливен,
рейнський фабрикант Клем, найманий вояк селянин-кулак Вiльгельм Надлер.
Эрнст кидає своïм катам в особу: Зараз ви можете вбити мене!
Але перегодите, прийде й ваша черга! Роман завершується епiзодом,
у якому Марiя й Эмми, мати й дружина сина Эрвина, Гансу, думають разом
про близький кiнець вiйни, про Ганс, про дитину, якого чекає Эмми,
про майбутнє . Епiзод цей треба безпосередньо за картиною розгрому
й внутрiшнього розпаду гiтлерiвськоï армiï. Розгубленiсть,
безвихiднiсть, злiсть, самогубства, розстрiл групи солдат, питавшихся
перейти на сторону радянських вiйськ… Серед них Ганс, молодий
комунiст, пiдпiльник. Двадцять п'ять рокiв, втiленi в романi, умiстили
в себе багато чого: боï в Берлiнi, у Саксонiï, у Рурi, пiдпал
рейхстагу, бою проти фашизму в Iспанiï, подiï другоï
свiтовоï вiйни, напад фашистськоï Нiмеччини на Радянський
Союз, настання нiмецько-фашистських загарбникiв у глиб радянськоï
землi, розгром нiмцiв на берегах Волги, крах гiтлеризму, звiльнення
Європи вiд нiмецько-фашистськоï чуми. На цьому драматичному
тлi розгортаються долi героïв.
Роман виконаний нацiональноï самокритики. Це ще один твiр Ганни
Зегерс про поразки, понесених нiмецьким народом у боротьбi з
iмперiалiстичною реакцiєю, про те, як його душили, гнiтили,
спокушали, розбещували, обманювали. Весь шлях народу з 1919 по 1945 р.
даний тут як шлях через ланцюг поразок. Але вiн показаний разом з тим i
як шлях знаходження iсторичного досвiду. Роман затверджує
безсмертя тiєï справи, за яке вiддали життя нiмецькi
комунiсти, що загинули в революцiйних боях i у фашистських катiвнях.
Iдея революцiйноï наступностi, революцiйноï естафети,
вiчноï молодостi й сили революцiйних прагнень пiдкреслена
заголовком роману, видiлена перекликом епiзодiв.