Мати^-матiр-украïн-мати. Мiркування^-мiркування-мiркування-твiр-мiркування

Ми живемо в Украïнi. Багато мiст i сiл є в нашiй краïнi. У них є будинку й будиночки, у яких живуть люди. Вони живуть сiм'ями або самотньо, працюють i вiдпочивають, сваряться й люблять один одного. Все це — украïнський народ. I якщо ми хочемо бути теперiшнiми громадянами своєï Батькiвщини, ми повиннi розумiти й поважати один одного, допомагати в лихах, радуватися в щасливi хвилини й намагатися жити однiєю сiм'єю заради щастя й згоди у всiй нашiй великiй краïнi. Тому що вона — наша щедра мати, а ми неï дiти Всi ми живемо в рiзних ïï куточках. Кожний знає красу й утiху рiдного мiста або села. I ми щедро дiлимося цими знаннями. Вiдомi легенди Карпатських гiр, Ласточкиного Гнiзда, острова Хортицi й поля Полтавськоï битви. Тому що ми — народ, що може бути стрiмким i малопосидючим, цiлеспрямованим i рiшучим, але завжди гостинним i щирим
Тому нам треба завжди пам'ятати, що наша краïна — це рiдний дiм, де нас iз любов'ю й надiєю чекають сiм'ï. Це те мiсце, до якого ми завжди вертаємося, де б ми не мандрували у свiтi. Тому що рiдна земля дає нам силу для життя. Усе, що нас оточує: небо, сонце, хмари , мiсяць i зiрки, зеленi лiси й родючi поля, люди, якi поруч iз нами в радостi або сумуй — це те, що пiдтримує нас i дає сили жити й радуватися життю, немов теплому поцiлунку мами