Мати^-матiр-украïн-мати. Мiркування^-мiркування-мiркування-твiр-мiркування

Ми живемо в Украïнi. Багато мiст i сiл є в нашiй
краïнi. У них є будинку й будиночки, у яких живуть люди. Вони
живуть сiм'ями або самотньо, працюють i вiдпочивають, сваряться й
люблять один одного. Все це — украïнський народ. I якщо ми
хочемо бути теперiшнiми громадянами своєï Батькiвщини, ми
повиннi розумiти й поважати один одного, допомагати в лихах, радуватися
в щасливi хвилини й намагатися жити однiєю сiм'єю заради
щастя й згоди у всiй нашiй великiй краïнi. Тому що вона —
наша щедра мати, а ми неï дiти Всi ми живемо в рiзних ïï
куточках. Кожний знає красу й утiху рiдного мiста або села. I ми
щедро дiлимося цими знаннями. Вiдомi легенди Карпатських гiр,
Ласточкиного Гнiзда, острова Хортицi й поля Полтавськоï битви. Тому
що ми — народ, що може бути стрiмким i малопосидючим,
цiлеспрямованим i рiшучим, але завжди гостинним i щирим
Тому нам треба завжди пам'ятати, що наша краïна — це рiдний
дiм, де нас iз любов'ю й надiєю чекають сiм'ï. Це те мiсце,
до якого ми завжди вертаємося, де б ми не мандрували у свiтi. Тому
що рiдна земля дає нам силу для життя. Усе, що нас оточує:
небо, сонце, хмари , мiсяць i зiрки, зеленi лiси й родючi поля, люди,
якi поруч iз нами в радостi або сумуй — це те, що пiдтримує
нас i дає сили жити й радуватися життю, немов теплому поцiлунку
мами