Короткий виклад змiсту роману Ньюкоми

В Увертюрi, що є прологом до оповiдання, представники англiйського
суспiльства рiвняються з героями байок, якi старий як мир — труси
й хвальки, кривдники i ïхнi жертви, шахраï й роззяви. Добро й
зло перемiшанi, i бiдняк не обов'язково чесний, а багатiй твердий,
шахрай обманює, але й чесна людина не залишається внакладе.
Так було завжди, так вiдбувається й в 30-i рр. XIX в. у Лондонi,
де протiкає дiя роману
Оповiдання ведеться вiд iменi письменника Артура Пенденниса, старшого
товариша по лондонськiй школi Сiрих Ченцiв головного героя Клайва
Ньюкома. Пенденнис збирається запропонувати читачевi повiсть, де
ворони виступають у павиних пiр'ях i павичi ïх за це осмiюють.
Пiсля декiлькох рокiв розлуки Пенденнис i Клайв випадково зустрiчаються
в тавернi Музична печера. Iз Клайвом його батько, полковник Ньюком, що
довго жив в Iндiï. Там i народився Клайв, але мати його вмерла, i
хлопчика, iз працею важкий клiмат, що переносив, вiдiслали в Англiю пiд
догляд родичiв. З ними протягом багатьох сторiнок роману знайомить
читач. Серед них є всякi люди: гарнi й поганi, богатие й бедние.
Однак оповiдач призиває читачiв не гневаться на зведених братiв
полковника Брайена й Хобсона Ньюкомов за те, що вони зневажали ранiше
своïм iндiйським родичем i не дуже його поважали. Аишь коли вiн
овдовiв, коли про його подвиги на поле бранi написали в газетах i вiн
став багатий, тодi брати-банкiри нарештi визнають його. Маленького
Клайва запрошують у гостi й обдаровують грiшми й насолодами. Так
Ньюкоми, зауважує оповiдач, дiють за загальноприйнятим законом
спiвати хвали процвiтаючий i, як зарази, цуратися невдахи
В iншiм свiтлi зображенi родичi покiйноï дружини полковника: це
люди скромнi, небагатi, серцевi. Така тiточка Ханимен, що живе в
курортному мiстечку Брайтоновi й здає кiмнати постояльцям. Така
бабуся мисс Мейсон, нянька й родичка полковника, що живе тепер на
спокоï в рiдному мiстi Ньюкоме. Вiдомий у Лондонi мiстер Ханимен,
настоятель каплицi ледi УИТТЛСИ. Вiд його проповiдей без розуму не
тiльки парафiянки каплицi, що надсилають йому розшитi пантофлi й фрукти.
У пiднiжжя його кафедри сидять члени парламенту й навiть мiнiстрiв. Але
Ханимен не так вуж простий i вибиває зi своєï каплицi
тисячу фунтiв у рiк, не вважаючи грошей вiд здачi в оренду пiд льохи
церковних пiдвалiв — приємно знати, що пiд тобою не труни, а
бочки з вином.
До моменту повернення батька з Iндiï Клайв уже гарний юнак. У нього
виявляються здатностi до малювання, i полковник Ньюком забирає
його зi школи Сiрих Ченцiв i вiддає навчатися живопису. Пiзнiше
Клайв буде згадувати про цей час як про самому щасливий у своєму
життi. Правда, родичi вважають, що син полковника повинен вибрати собi
бiльше солiдне заняття. Однак сам полковник, людина чесний, прямiй i
незалежний, думає, що джентльменовi личить будь-яке заняття, якщо
воно не безчесно. Полковник Ньюком мрiє про те, щоб його син
женився на дочцi банкiра Брайена Ньюкома Этель i тодi його життя буде
влаштована. Сам Клайв малює портрети Этель i розхвалює
ïï красу. Однак ïï бабуся з боку матерi, ледi Кью,
лиховiсна баба, що робить вплив на всi дела сiм'ï Ньюкомов, не
дарує Клайва й полковника. Кузен Клайва Барнс розпускає
слухи, що той пиячить, грає в костi. I хоча iншi родичi сходяться
в думцi, що Клайв скромний, мужнiй i милий парубкiв, Этель починає
вiрити цим слухам i молить Бога наставити Клайва на шлях щирий. Вiн же
веде звичайний для свого вiку спосiб життя — приймає друзiв,
розмовляє з ними про лiтературу, захопившись iсторичним живописом,
ïде в Париж i в листi до Пенденнису захоплюється картинами
Лувра.
Разом з полковником у його будинку в Лондонi живе його старий друг ще по
Iндiï мiстер Бинни. Коли вiн зламав ногу, iз Шотландiï
доглядати за ним приïжджають його сестра миссис Маккензи i
ïï дочка Рози. Дивно приємнi й гарнi дами вносять
пожвавлення в будинок полковника, хоча Клайву й доводиться через них
переïхати у свою студiю на iншiй вулицi Спокiйне й неквапливе
оповiдання одержує драматичний поворот. Спочатку фортуна
змiнює мiстеровi Ханимену — у нього з'являються суперники й
ведуть ягничок у своï кошари, вiдбивають паству. Проповiдник
залазить у борги й попадає в арештантський будинок, звiдки його
визволяє полковник Ньюком, у якого справи також iдуть не блискуче.
Вiн продає своïх коней i збирається назад в Iндiю, щоб
дослужити в армiï покладений строк i потiм, одержавши гарну пенсiю,
повернутися назавжди в Англiю. Полковник — шляхетний i
простодушний джентльмен, що у життi керується насамперед почуттями
боргу й честi. Любов, борг, сiм'я, релiгiя — всi цi проблеми
досить займають оповiдача. Однак розумiння, наприклад, боргу в
персонажiв роману рiзне. Стара ледi Кью вважає, що ïï
борг перед близькими в тiм, щоб сприяти ïхньому просуванню у
свiтлi. Полковник же думає, що близьким треба всiляко допомагати,
оточувати ïхньою турботою, наставляти добрим словом
Клайв направляється в Iталiю. По шляху, у Нiмеччинi, вiн
зустрiчає сiм'ю Брайена Ньюкома — тiточку Ганну, Этель,
дiтей, що приïхали сюди на лiто. Вiн вiдправляється з ними в
Баден-Баден, де знайомить iз життям великого свiтла, що пiдступне й
твердий. Тут збираються всi Ньюкоми — наш Баденський конгрес, як
говорить Этель. Вона всi так само гарна й чарiвна й знає, що
молодих дiвчин продають, як туркень, вони чекають, коли за ними прийде
покупець. Этель заручена з молодим лордом Кью — при цьому звiстцi
Клайв здригається. Кью вже не той джиґун, яким був ранiше.
Тепер це високоморальна чимала людина. Вiн допомагає влагоджувати
скандали на курортi, але сам стає жертвою такого скандалу. Этель,
бажаючи довести свiй рiшучий i твердий характер, поводиться на балi в
Баден-Баденi як розпачлива й безрозсудна кокетка, зманює кавалерiв
свiтськоï левицi герцогинi Д'иври. Та ж не упускає моменту
помститися. У результатi один iз шанувальникiв герцогинi викликає
лорда Кью на дуель i серйозно ранить його. Заручини Этель iз Кью
розбудовується. Клайв направляється в Iталiю займатися
малюванням. Мистецтво — це iстина, зауважує оповiдач, а
iстина — це святиня й усяке служiння ïй подiбно щоденному
подвигу в iм'я вiри
Этель же, що заохочує бабусею, пурхає з балу на бал, iз
прийому на прийом, не залишаючи Клайву надiï на взаємнiсть.
Вона ганяється по Шотландiï i Європi за вигiдним
нареченим лордом Фаринтошем. Але, коли його все-таки вдається
пiймати в мережi, заручини знову розбудовуються через скандал у
сiм'ï Барнса Ньюкома. Вiд нього тiкає дружина, над якою вiн
знущався й навiть бив
З Iндiï вертається пристарiлий полковник Томас Вьюком. Вiн
розбагатiв, став пайовиком i одним з директорiв Бунделкундского
iндiйського банку й намагається влаштувати щастя свого сина Клайва
за допомогою Барнса Ньюкома. Той безжалiсно його обманює, лише
подаючи надiю на успiх. Полковник уражений низькiстю Барнса, ïхня
ворожнеча виливається у вiдкриту боротьбу пiд час виборiв у
парламент у ïхньому рiдному мiстi Ньюкоме. Барнс, обсвистаний i
ледве не побитий юрбою виборцiв, що знали про грiхи його молодостi,
зазнає рiшучоï поразки. Але полковниковi не вдається
скористатися плодами своєï перемоги. Бунделкундский
iндiйський банк терпить крах, не без допомоги банкiрського будинку
Ньюкомов. Обурливе й митецьке обдурювання, одне з багатьох шахрайських
пiдприємств, що процвiтають за рахунок простакiв, — так пише
про це оповiдач
Клайв, почувши угодам батька, жениться на Рози Маккензи, але це не
приносить йому щастя. До того ж життя всiй сiм'ï отруює
злiсна й жадiбна миссис Маккензи, що втратила по милостi полковника
багато грошей при краху банку. Тепер Клайв бiдний i змушений продавати
своï роботи дрiбним книгопродавцям. Вiн подавлений i похмурий, хоча
друзi-художники намагаються йому допомагати. Рози вмирає пiсля
пологiв, а полковник знаходить свiй останнiй притулок у богадiльнi при
школi Сiрих Ченцiв. Тут вiн колись учився, тут проходив науки i його
син. Оповiдання досягає своєï кульмiнацiï на
останнiх сторiнках роману, коли вже на смертному одрi ця людина з
дитячою душею почув заклик i став перед своïм Творцем. Серед
окружавших його рiдних перебуває й Этель. У паперах
своєï бабусi по батькiвськiй лiнiï вона знаходить лист,
у якому та вiдмовила полковниковi шiсть тисяч фунтiв стерлiнгiв. Це
рятує Клайва i його маленького сина вiд повноï вбогостi. Сама
ж Этель перероджується пiд впливом всiх лих, що звалилися на
ïï сiм'ю (у неï вмирають батько й бабуся). На неï
великий вплив робить дружина Пенденниса Лора, зразок сiмейноï
чесноти, сильна, незалежна й високоморальна жiнка. Этель бере на себе
турботу про покинутий матiр'ю дiтях Барнса, займається
добродiйнiстю
Наприкiнцi роману на сцену виступає автор i мiркує про долю
героïв: Этель, можливо, з'єднається iз Клайвом, i вони
будуть разом виховувати його сина; Барнс Ньюком знову жениться й
потрапить у кабалу до своєï новоï дружини, у миссис
Маккензи не вистачить нахабностi вiдiбрати в Клайва грошi, i вона
залишить ïх маленькому Томми… Автор проти розподiлу
персонажiв на чистих i нечистих, лиходiïв i святих. У кожному
є те й iнше, i автор поступово розкриває, що позбавлений
мерзенного практицизму й духу наживи Клайв — безхарактерний i
безликий герой, а Этель — не тiльки горда й страждаюча красуня,
але й слабка, марнолюбне iстота, добровiльна жертва забобонiв. Шляхетний
же полковник, що скоряє великодушнiстю, моральною чистотою й
бескористностью, виявляється Дон-Кихотом з наïвнiстю дитини,
чия слiпота й самовпевненiсть (досить згадати про його долю в
банкiвських справах) викупаються лише трагiчним фiналом, що
повертає цьому образу первiсну височину й зворушливiсть. Важко
навiть уявити собi, — пише Теккерей, — скiльки рiзних причин
визначає собою кожний наш учинок або пристрасть; як часто,
аналiзуючи своï спонукання, я приймав одне за iнше й, вигадавши
безлiч славних, гiдних i високих причин свого вчинку, починав пишатися
собою… Так скинь же своє павине оперення! Ходи таким, яким
тебе створила Природа , i дякуй Небу, що пiр'я твоï не занадто
чорнi.
А. И. Шишкiн