Тривалiсть i побудова вогневоï пiдготовки
Тривалiсть i побудова вогневоï пiдготовки (кiлькiсть вогневихнальотiв, ударiв авiацiï, порядок ïхнього нанесення, методи
ведення вогню й види застосовуваних боєприпасiв, порядок виконання
завдань) повиннi забезпечити необхiдний ступiнь вогневоï поразки
супротивника й бути рiзноманiтними, не шаблоновими. Важливо, щоб
вибраний порядок i ïï проведення був несподiваним для
супротивника й вiдповiдав конкретним умовам обстановки. У ходi
вогневоï пiдготовки необхiдно передбачити у випадку неможливостi
застосування авiацiï по метеорологiчних або iнших умовах поразка
об'єктiв iншими вогневими засобами
Артилерiйська пiдготовка атаки звичайно починається раптовим
потужним вогневим нальотом всiєï артилерiï по
запланованих об'єктах i закiнчується у встановлений час
вогневим нальотом по опорних пунктах рот першого ешелону супротивника i
його протитанкових засобiв, розташованим мiж ними. Знищення
спостережуваних вогневих засобiв i руйнування фортифiкацiйних споруджень
супротивника на передньому краï й у найближчiй глибинi досягаються,
як правило, протягом всiєï артилерiйськоï пiдготовки
атаки вогнем прямого наведення знарядь, танкiв, установок протитанкових
керованих ракет, гранатометiв i вогнем закритих вогневих позицiй
спецiально видiлених артилерiйських i мiнометних пiдроздiлiв, у тому
числi й високоточних системах. До початку атаки вогонь артилерiï
повинен досягати максимальноï щiльностi
Авiацiйна пiдготовка атаки звичайно проводиться шляхом нанесення
одночасних i послiдовних авiацiйних ударiв по заздалегiдь заданих
об'єктах у встановлений час. За часом вона може передувати
артилерiйськоï пiдготовки атаки або збiгатися з нею. Якщо авiацiйна
пiдготовка за часом збiгається з артилерiйською пiдготовкою, то в
ïï побудовi можуть призначатися один-два вогневих ударiв
лiтакiв i вертольотiв
Вогнева пiдтримка атаки включає артилерiйську й авiацiйну
пiдтримку. Вона починається з виходом вiйськ на рубiж переходу в
атаку по сигналi командира дивiзiï, як правило, одночасно у всiй
смузi настання й триває звичайно до оволодiння вiйськами районами
оборони на глибину бригад (полкiв) першого ешелону супротивника ( 8-10
км, а iнодi й бiльше) , iз зосередженням основних зусиль на поразцi
супротивника в межах першоï позицiï. Перехiд вiд вогневоï
пiдготовки до вогневоï пiдтримки атаки повинен вiдбуватися
непомiтно для супротивника без якоï-небудь паузи у веденнi вогню й
без зниження його щiльностi
Артилерiйська пiдтримка атаки залежно вiд характеру оборони
супротивника, способу атаки, наявностi засобiв поразки
здiйснюється рiзними методами: рухливоï вогневоï зони,
одинарного або подвiйного вогневого вала, одинарного, подвiйного й
потрiйного послiдовного зосередження вогню, зосередженого вогню й вогню
по окремим цiлям, а також у ïхньому сполученнi. При проривi оборони
супротивника на головних напрямках, насичених протитанковими засобами,
найбiльш ефективним може бути метод рухливоï вогневоï зони або
вогневого вала. У всiх випадках вогонь iз закритих вогневих позицiй, у
тому числi й високоточних боєприпасах, доповнюється вогнем
засобiв, видiлених для стрiлянини прямим наведенням. Одночасно дивуються
виявленi засоби ядерного й хiмiчного нападу, система високоточноï
зброï, артилерiя, пункти керування, резерви й iншi важливi мети
Авiацiйна пiдтримка атаки здiйснюється шляхом послiдовноï
поразки об'єктiв супротивника перед атакуючими вiйськами, як
правило, по заздалегiдь заданим, а iнодi й знову виявленим
об'єктам. Армiйська авiацiя наносить удари безпосередньо перед
бойовими порядками атакуючих пiдроздiлiв, дiючи через ïхнi фланги й
пiд траєкторiями снарядiв своєï артилерiï
Вогневий супровiд настання вiйськ включає артилерiйський i
авiацiйний супровiд. Воно починається пiсля закiнчення
вогневоï пiдтримки атаки й здiйснюється на всю глибину
бойового завдання дивiзiï
Артилерiйський супровiд настання вiйськ у глибинi здiйснюється
безперервним потужним вогневим впливом артилерiï, розвiдувально-
вогневого комплексу, а також нанесенням ударiв ракетами у звичайному
спорядженнi по вiйськах першого й другого ешелонiв супротивника, його
резервам i iншим об'єктам i метам
Авiацiйний супровiд настання вiйськ у глибинi здiйснюєтьсянанесенням авiацiйних ударiв по супротивнику, головним чином по викличу
Ядерна поразка супротивника в настаннi полягає в нанесеннi першого
й наступних ядерних ударiв. Основними об'єктами ядерноï
поразки в настаннi є засобу ядерного нападу наземнi елементи розвiдувально-
ударних комплексiв i iнших систем високоточноï зброï, вiйська
супротивника на головнiй смузi оборони, резерви, пункти керування,
армiйська авiацiя в районах базування, об'єкти
протиповiтряноï оборони й iншi важливi об'єкти
1. Ведення настання на супротивника, що обороняється, з висуванням
iз глибини. Висування пiдроздiлiв полку на рубiж переходу в атаку й
вогневу поразку. Атака. Виконання полком найближчого завдання
Настання на супротивника, що обороняється, з висуванням iз
глибини звичайно проводиться з вихiдного району, призначуваного на
видаленнi 20-40 км вiд переднього краю оборони супротивника, i
здiйснюється з розгортанням пiдроздiлiв у бойовий порядок для
атаки сходу
При нанесеннi ударiв у вiдповiдь на агресiю, що почалася, супротивника
можливий перехiд полку в настання з висуванням з пунктiв постiйноï
дислокацiï, навчальних центрiв i районiв навчань
При розвитку бойових дiй у глибинi настання може проводитися без заняття
вихiдного району. Кожному полку першого ешелону призначаються, як
правило, один-два маршруту висування. З метою забезпечення
органiзованого висування пiдроздiлiв i одночасноï ïхньоï
атаки призначаються вихiдний рубiж, рубежi розгортання й рубiж переходу
ватаку.
Рубiж розгортання батальйонноï колони призначається поза
зоною ефективного вогню основноï маси артилерiï супротивника,
звичайно на видаленнi 12-15 км вiд переднього краю оборони
Рубiж розгортання в ротнi колони призначається в недосяжностi
вогню прямим наведенням знарядь, танкiв i установок протитанкових
керованих ракет супротивника, звичайно на видаленнi 4-6 км вiд
переднього краю оборони
Рубiж переходу в атаку вибирається так, щоб його видалення
забезпечувало танковим i мотострiлковим пiдроздiлам ведення дiйсного
вогню з основних видiв знаряддя й дозволяло ïм неспинно на
максимальнiй швидкостi досягти переднього краю оборони супротивника в
зазначений час (”Ч”) . Вiн може призначатися на видаленнi до
600 метрiв вiд переднього краю оборони супротивника, а iнодi й бiльше.
Залежно вiд обстановки й характеру мiсцевостi видалення цих рубежiв може
бути iншим
Дня мотострiлкових пiдроздiлiв на автомобiлях може призначатися рубiж
посадки десанту на танки, що звичайно вибирається на видаленнi 2-4
км вiд переднього краю оборони в мiсцях, що дозволяють потай i швидко
зробити посадку. При цьому для автомобiлiв батальйону або роти
призначаються мiсця збору
У випадку застосування ядерноï зброï по опорних пунктах рот
першого ешелону супротивника вказується рубiж безпечного
видалення. Вiйська при пiдходi до нього вживають необхiдних заходiв
зашитi
Атака супротивника, що обороняється, здiйснюється в тiснiй
взаємодiï танкових i мотострiлкових пiдроздiлiв. Танковi
пiдроздiли атакують у бойовiй лiнiï, а мотострiлковi пiдроздiли
— у пiшому порядку слiдом за танками або на бойових машинах пiхоти
(бронетранспортери) без пiшого особового складу
Атака в мотострiлкових пiдроздiлах у пiшому порядку застосовується
при проривi пiдготовленоï оборони супротивника, укрiплених районiв,
а також на важкодоступнiй для танкiв i бойових машин пiхоти
(бронетранспортерiв) мiсцевостi. Особовий склад мотострiлкових
пiдроздiлiв при цьому атакує супротивника в ланцюзi безпосередньо
за бойовою лiнiєю танкiв на видаленнi, що забезпечує його
безпека вiд розривiв снарядiв своєï артилерiï й
пiдтримку танкiв вогнем стрiлецькоï зброï. Бойовi машини
пiхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки
мiсцевостi, стрибками вiд рубежу до рубежу (вiд укриття до вкриття)
дiють за своïми пiдроздiлами на видаленнi, що забезпечує
надiйну пiдтримку вогнем своєï зброï атакуючих танкiв i
мотострiлкових пiдроздiлiв. Бойовi машини пiхоти зi стабiлiзованим
озброєнням дiють, як правило, безпосередньо вцепи.
Атаки мотострiлкових пiдроздiлiв на бойових машинах пiхоти
(бронетранспортерах) застосовується, коли оборона супротивника
надiйно уражена зi знищенням великоï частини його протитанкових
засобiв, при вiдсутностi органiзованого опору, а також при настаннi на
поспiшно зайняту оборону. При цьому танки атакують слiдом за розривами
снарядiв своєï артилерiï або пiд прикриттям
рухливоï вогневоï зони на повiтряних розривах, а мотострiлковi
пiдроздiли — на бойових машинах пiхоти (бронетранспортерах) у
бойовiй лiнiï за танками на видаленнi 100-200 м вiд них
Настання триває при безперервнiй i потужнiй вогневiй поразцi
супротивника всiма способами iз зосередженням основних зусиль на
напрямку головного удару. Конфронтуюче угруповання супротивника не
витiсняється iз займаних позицiй, а розчленовується й
знищується вроздрiб шляхом стрiмкого настання в глибину й у
сторони флангiв. Досягнутий успiх розвивається нарощуванням зусиль
вiйськ, масуванням вогню, уведенням у бiй другого ешелону
(загальновiйськового резерву) , висадженням тактичних повiтряних
десантiв i висилкою рейдових загонiв
Артилерiя в ходi настання перемiшається з таким розрахунком, щоб
бiльша частина ïï своïм вогнем безупинно пiдтримувала
настання полку
Зенiтнi пiдроздiли полкiв дiють безпосередньо в бойових порядках
батальйонiв першого ешелону, придiляючи особливу увагу боротьбi з
бойовими вертольотами, штурмовиками й безпiлотними лiтальними апаратами
Протитанковий резерв i рухомий загiн загороджень полку перемiщаються за
батальйонами першого ешелону в зазначеному ïм напрямку а готовностi
до дiй по вiдбиттю контратак танкiв супротивника
Пiдроздiлу вертольотiв з основних районiв базування на площадки пiдскiку
або засiдок перемiщаються за розпорядженням командира дивiзiï з
таким розрахунком, щоб не порушувалося ïхнє ефективне
застосування в ходi бою
резерви, ЩоВисуваються для контратаки, супротивника дивуються ударами
ракетноï частини, вогнем артилерiï й засобами дистанцiйного
мiнування
Для вiдбиття контратаки супротивника висуваються частина сил першого
ешелону полку, протитанковий резерв i подвижней загiн загороджень, для
того щоб вогнем з вигiдного рубежу завдати поразки супротивниковi, що
контратакує, не допустити вклинення його в бойовий порядок
наступаючих вiйськ, а потiм рiшучою атакою завершити його розгром
Головнi сили полку продовжують настання в глибину оборони або рiшучою
атакою у фланг i в тил у взаємодiï iз силами й засобами, що
дiють на вигiдному рубежi, завершують знищення супротивника, що
контратакує
На позицiях прикриття ядерно-мiнних загороджень супротивник
придушується ударами авiацiï й вогнем артилерiï. У
райони виявлених i передбачуваних загороджень висувається
спецiальний загiн або висаджується тактичний повiтряний десант, що
з ходу атакує й знищує пiдроздiлу прикриття супротивника,
виходить до мiсць установки ядерних хв. знищує ïх i
опановує зазначеними районами. Якщо супротивник пiдiрве ядернi
мiни до пiдходу полку, органiзується розвiдка зон, що утворилися,
радiоактивного зараження, районiв руйнувань, пожеж, затоплень i
ïхнє подолання (обхiд) . З метою успiшного розвитку настання
в глибину й оволодiння позицiями бригадних (полкових) резервiв
супротивника командир полку повинен наполегливо вести розвiдку
супротивника, що обороняється; ударами авiацiï, вогнем
артилерiï придушувати живу силу й вогневi засоби супротивника, що
перешкоджають просуванню мотострiлкових i танкових пiдроздiлiв; вчасно
уточнювати бойовi завдання пiдроздiлам; смiло використовувати для
просування батальйонiв (рот) пролому в промiжки в бойовому порядку
супротивника, здiйснюючи широкий маневр силами й засобами; не допускати
органiзованого вiдходу супротивника iз займаних позицiй на наступнi
рубежi; вчасно вiдновлювати другий ешелон (резерв) ; з ходу опановувати
позицiями бригадних (полкових) резервiв у всiй смузi або на вибраному
напрямку iз застосуванням загальновiйськового резерву, тактичного
повiтряного десанту, передового й рейдового загонiв
Для забезпечення стикiв i вiдкритих флангiв передбачаються: маневр
загальновiйськовими, протитанковим резервами й рухливим загоном
загороджень, а також ударами авiацiï й вогнем артилерiï;
послiдовне виставляння на угрожаемое напрямок пiдроздiлiв прикриття i
ïхнє зняття в мiру просування вперед.
Другий ешелон (загальновiйськовий резерв) висувається, як правило,
в 6-8 км за батальйоном першого ешелону, потай, вiд одного вкритого
рубежу до iншому, використовуючи захиснi й властивостi, що маскують,
мiсцевостi. Залежно вiд обстановки вiн може вводитися в бiй при
завершеннi виконання найближчого завдання або пiсля ïï
виконання. Уведення його в бiй здiйснюється, як правило, у
промiжки мiж пiдроздiлами першого ешелону або через фланги. Завдання
другому ешелону уточнюється, а загальновiйськовому резерву
ставиться безпосередньо перед уведенням вбой.
Другий ешелон (загальновiйськовий резерв) до рубежу уведення в бiй
висувається на максимальнiй швидкостi в похiдному або предбоевом
порядку. При пiдходi до цього рубежу пiдроздiлу розгортаються в бойовий
порядок, за пiдтримкою вогню всiх засобiв з ходу стрiмко атакують
супротивника й виконують поставленi имзадачи.
З уведенням у бiй другого ешелону (загальновiйськового резерву)
пiдроздiлу першого ешелону продовжують настання в уточнених напрямках, а
деякi з них виводяться в загальновiйськовий резерв
Настання на супротивника, що обороняється, з положення
безпосереднього зiткнення з ним полк починає в заздалегiдь
створеному вiдповiдно до рiшення командира бойовому порядку (вихiдному
положеннi) . Вихiдне положення для настання займається полком
звичайно пiсля необхiдного перегрупування з положення оборони або з
одночасною змiною вiйськ, що обороняються
Вихiдний район призначається для заняття полком, батальйоном
вихiдного положення для настання. Вiн повинен забезпечувати потайливе
розмiщення пiдроздiлiв, ïхню найменшу уразливiсть вiд ударiв всiх
видiв зброï супротивника й стiйкiсть при вiдбиттi його атак, а
також вигiднi умови для переходу внаступление.
Вихiдний район звичайно призначається: для полку першого ешелону
— на першiй i другiй позицiях; для полку другого ешелону —
на третiй (третьоï й четвертоï) позицiï; для батальйону
першого ешелону — у межах першоï позицiï; для батальйону
другого ешелону — у межах другоï позицiï
У вихiдному районi створюються вихiднi позицiï мотострiлкових i
танкових рот, вогневi позицiï артилерiï й вогневих засобiв,
видiлених для ведення вогню прямим наведенням, команднi й спостережнi
пункти, шляхи й рубежi, що забезпечують потайливий пiдхiд i швидке
висування вперед бойового порядку наступаючоï дивiзiï (полку)
.
Вихiднi позицiï мотострiлкових рот включають траншеï, що
прилягають до них ходи повiдомлення, вогневi позицiï бойових машин
пiхоти (бронетранспортерiв) i позицiï вогневих засобiв, доданих
ротам. Мотострiлкова рота першого ешелону звичайно розташовується
в першiй траншеï. Рота другого ешелону (резерв) батальйону
займає вихiдну позицiю в другiй i третiй траншеях. У випадку
неможливостi потайливого заняття бойовими машинами пiхоти
(бронетранспортерами) вогневих позицiй зi своєю ротою в переднього
краю вони можуть розташовуватися разом iз взаємодiючими танковими
пiдроздiлами на вихiднiй або вичiкувальнiй позицiï
Танковому полку (окремому танковому батальйону) замiсть вихiдного району
може призначатися вичiкувальний район, а танковому батальйону —
вичiкувальнi позицiï. Танковим пiдроздiлам, що надаються
мотострiлковим батальйонам першого ешелону, можуть призначатися й
вихiднi позицiï. Видалення вичiкувального району для полку
(окремого танкового батальйону) першого ешелону — 12-15 км,
другого ешелону — 15-20 км, вичiкувальних позицiй — 5-7 км,
вихiдних позицiй — 2-4 км вiд переднього краю оборони супротивника
Перегрупування полку, що займає оборону в безпосереднiм зiткненнi
iз супротивником, проводиться з метою зосередження основних сил i
засобiв на напрямку головного удару й заняття пiдроздiлами в призначенi
ïм районах вихiдного положення для настання. Вона повинна бути
проста за задумом, проводитися в короткий термiн з виконанням заходiв
щодо введення супротивника в оману й здiйснюватися, як правило, уночi
при строгому дотриманнi режиму дiяльностi вiйськ, що обороняються тут.
Пiдроздiли, що займають оборону в другому ешелонi в межах
призначеноï смуги настання, звичайно переходять у настання з
висуванням iз займаних районiв. Танковi пiдроздiли, що перебувають в
оборонi в опорних пунктах першого ешелону, залишаються на мiсцi й
використовуються для ведення вогню прямим наведенням з наступним
переходом в атаку разом з мотострiлковими пiдроздiлами. Мотострiлковi
пiдроздiли займають вихiдне положення звичайно вночi перед настанням
Заняття вихiдного положення для настання з одночасною змiною вiйськ, що
обороняються, у своïй смузi полк здiйснює протягом однiєï-
двох ночей перед настанням вiдповiдно до плану змiни. Крiм того,
передбачається висування розвiдувальних пiдроздiлiв,
артилерiï, частини пiдроздiлiв протиповiтряноï оборони,
протитанкового резерву й рухливого загону загороджень у пiдготовленi
позицiйнi райони, райони (мiсця) розташування з таким розрахунком, щоб
бути в готовностi до нанесення ударiв, вiдкриттю вогню до початку змiни
вiйськ i прикриттю заняття частинами першого ешелону вихiдних районiв
Iншi пiдроздiли протиповiтряноï оборони, пункти керування, засобу
для введення вогню прямим наведенням i мотострiлковi пiдроздiли займають
вихiдний район (позицiï) для настання за добу або в нiч перед
настанням. Танковi пiдроздiли займають вичiкувальнi (i подiбнi)
позицiï в нiч перед настанням або в перiод вогневоï пiдготовки
атаки
Полк до початку змiни повинен мати всi необхiднi вiдомостi про
супротивника, його позицiях i мiсцевостi
При заняттi полком вихiдного положення для настання з одночасною змiною
вiйськ, що обороняються, мотострiлковi пiдроздiли першого ешелону
помiняють що обороняються, а ïхнi танковi батальйони й бойовi
машини пiхоти (бронетранспортери) мотострiлкових рот займають
вичiкувальнi позицiï. Танковий полк (окремий танковий батальйон)
займає вичiкувальний район
До початку перегрупування (змiни) повиннi бути розгорнутi всi пункти
керування наступаючого полку
Настання на супротивника, що оборонявся, з положення безпосереднього
зiткнення з ним починається проведенням потужноï
вогневоï пiдготовки атаки, що складає, як правило, з
декiлькох вогневих нальотiв. У випадку виявлення готування супротивника
до проведення контрпiдготовки або нанесення по полку, що зайняв вихiдне
положення, удару вiйськами вогнева пiдготовка може бути почата негайно з
початком контрпiдготовки супротивника, а перехiд в атаку — ранiше
встановленого часу
Пророблення проходiв у своïх мiнних полях виробляється до
початку настання. При сприятливих умовах обстановки своï мiннi поля
на дiлянцi прориву знiмаються повнiстю. Проходи в iнженерних
загородженнях супротивника перед його переднiм краєм
проделиваются, як правило, у ходi вогневий полготовки. У тому випадку,
коли всi атакуючi танки й бойовi машина пiхоти оснащенi мiнними тралами,
проходи в мiнних полях супротивника проделиваются з розрахунку два^-двох-два-один-
два на атакуючу роту для пропуску по них технiки, що не має
тралiв. В iнших випадках проходи проделиваются звичайно з розрахунку
один на атакуючий взвод
У випадку раптового застосування супротивником засобiв дистанцiйного
мiнування проходи в мiнних полях, що утворилися, проделиваются загонами
(групами) розгородження й позаштатних груп розмiнування рот
У встановлений час по сигналi командира дивiзiï починається
вогнева пiдготовка атаки. Командир полку, оцiнюючи результати
вогневоï поразки, уточнює й ставить додатковi завдання
вогневим засобам по придушенню й знищенню знову виявлених вогневих
засобiв i iнших об'єктiв супротивника Бойовi вертольоти завдають
поразки супротивниковi в його опорних пунктах першого ешелону, знищуючи
в першу чергу танки й протитанковi засоби
Ракетна частина, розвiдувально-вогневий комплекс, артилерiя й авiацiя,
закiнчивши у встановлений час вогневу пiдготовку, по сигналi командира
дивiзiï переходять до вогневоï пiдтримки атаки
У ходi вогневоï пiдготовки атаки танковi пiдроздiли, що переходять
у настання з вичiкувальних районiв (з позицiй) , висуваються й
розгортаються в бойовий порядок для переходу в атаку. Сигнал для початку
ïхнього висування подається командиром полку, виходячи iз
установленого часу “Ч” i ïхнього видалення вiд
переднього краю оборони супротивника. За танками висуваються бойовi
машини пiхоти, що розташовувалися разом з ними, (бронетранспортери)
мотострiлкових пiдроздiлiв першого ешелону
Особовий склад мотострiлкових пiдроздiлiв при атацi в пiшому порядку з
пiдходом танкiв виготовляється до виходу ïхнiх траншiв
(окопiв) , а пiсля проходження танками вихiдних позицiй вискакує
iз траншiв (окопiв) i слiдом за танками атакує супротивника. При
цьому вiн рухається якнайближче до танкiв, не даючи можливостi
супротивниковi вiдiтнути себе вiд них. Бойовi машини пiхоти
(бронетранспортери) виходять до своïх пiдроздiлiв i, наступаючи за
ними або безпосередньо в ïхньому ланцюзi, вогнем пiдтримують атаку
танкiв i мотострелков.
При атацi на бойових машинах пiхоти (бронетранспортерах) мотострiлковi
пiдроздiли, що перебувають у безпосереднiм зiткненнi iз супротивником,
посадку особового складу здiйснюють пiд час вогневоï пiдготовки
атаки. З виходом танкiв до ïхнього вихiдного положення вони слiдом
за ними переходять ватаку.
Танки й бойовi машини пiхоти переборюють мiннi поля, як правило,
самостiйно за допомогою мiнних тралiв, а не мають ïх — по
пророблених проходах, особовий склад мотострiлкових пiдроздiлiв, що
дiють у пiшому порядку, — слiдом за танками по колiях i по
проходах
Мiннi поля, установленi засобами дистанцiйного мiнування супротивника
перед атакуючими пiдроздiлами, переборюються по проходах у ротнi або
взводнi (у лiнiю вiддiлень) колонах з наступним розгортанням у бойовий
порядок
З пiдходом атакуючих пiдроздiлiв до рубежу безпечного видалення вiд
розривiв своïх снарядiв артилерiя по сигналi командира полку
(батальйону) переносить вогонь на наступний рубiж. У точно встановлений
час (”Ч”) танковi й мотострiлковi пiдроздiли уриваються на
переднiй край оборони супротивника, знищують його живу силу й вогневi
засоби, опановують опорними пунктами й швидко просуваються вглубину.
Атака пiдтримується безупинно вогнем артилерiï, ударами
ракетноï частини, розвiдувально-вогневого комплексу й авiацiï.
Вона проводиться стрiмко, у високому темпi й неспинно на всю глибину
оборони бригад (полкiв) першого ешелону супротивника
Атакуючi частини (пiдроздiлу) з оволодiнням опорними пунктами рот
першого ешелону супротивника, не затримуючись, розвивають прорив у
сторони флангiв i в глибину, послiдовно знищують конфронтуючого
супротивника i його резерви, у найкоротший термiн опановують вогневими
позицiями артилерiï й захоплюють важливi рубежi й райони в глибинi
оборони супротивника. Мотострiлковi пiдроздiли, що атакують у пiшому
порядку, пiсля знищення супротивника в районах оборони батальйонiв
першого ешелону роблять посадку в бойовi машини пiхоти
(бронетранспортери, десантом на танки) i стрiмко слiдом за танками
продовжують настання. Уперед висилаються розвiдувальнi (бойовi
розвiдувальнi) дозори
У випадку нанесення супротивником окремих ядерних ударiв полк, як
правило, продовжує виконувати поставлене або уточнене завдання.
Одночасно приймаються мiри для вiдновлення боєздатностi частин
(пiдроздiлiв) , по яких супротивник застосував ядерну зброю. На
напрямках, де наносяться вiдповiднi ядернi удари, пiдроздiли першого
ешелону, як правило, у предбоевих порядках через проломи, що утворилися
в оборонi супротивника, стрiмко розвивають настання в глибину, ведучи
його по окремих напрямках i широко застосовуючи рейдовi загони.
Пiдроздiлу, що перебувають у глибинi, розосереджуються й укриваються. На
тих напрямках, де супротивник попередив у переходi в настання, може
органiзуватися оборони обмеженими засобами
При настаннi у всiй смузi без призначення дiлянки прориву полк,
використовуючи результати вогневоï поразки й наявнi розриви й
пролому в оборонi супротивника, здiйснює маневр пiдроздiлами й з
ходу проникає в глибину оборони. Знищення супротивника в опорних
пунктах, що залишилися в тилу наступаючих пiдроздiлiв, вогнищах опору
здiйснюється другим ешелоном (загальновiйськовим резервом) .
У випадку, якщо прорватися в глибину оборони з ходу не вдався й
супротивник чинить завзятий опiр, полк завдає поразки виявленим
(перешкоджаючому просуванню наступаючих вiйськ) вогневим засобам
супротивника, частиною сил робить маневр через промiжки й розриви в
оборонi, виходить у фланг i в тил супротивниковi. Потiм спiльною атакою
частин (пiдроздiлiв) iз фронту й флангiв завершує його розгром i
розвиває настання вглубину.
Частини (пiдроздiлу) технiчного забезпечення й тилу полку до початку
настання повиннi забезпечити технiчне обслуговування й ремонт
озброєння й технiки, поповнення запасiв ракет, боєприпасiв,
пального й iнших матерiальних засобiв, евакуацiю поранених i хворих з
медичних пунктiв частин Для забезпечення керування частинами
(пiдроздiлами) у настаннi розгортаються пункти керування.
Ïхнє видалення вiд лiнiï фронту частин (пiдроздiлiв)
першого ешелону звичайно становить: у полицю — КП — 1-3 км
(НП — до I км) , ТПУ — 8-12 км. Перемiщення пунктiв
керування здiйснюється в мiру просування вiйськ з урахуванням
забезпечення стiйкостi й безперервностi керування
Ремонтно-вiдбудовчi (ремонтнi) пiдроздiли перемiшаються за головними
силами полку й розгортаються, як правило, по виконаннi найближчого й
подальшого завдань у районах, де є найбiльша кiлькiсть, що вийшли
з ладу озброєння й технiки
Медичнi пiдроздiли звичайно перемiшаються за першим ешелоном полку й
розгортаються в таких мiсцях, де б забезпечувалося своєчасне
надання медичноï допомоги пораненим i хворим
Iншi частини (пiдроздiлу) тилу перемiщаються за другим ешелоном
(загальновiйськовим резервом) полку й здiйснюють тилове забезпечення на
короткi зупинках
