Цiль настання. Способи переходу в настання
Протягом багатовiковоï вiйськовоï iсторiï тактиканаступального бою безупинно мiнялася насамперед пiд впливом
удосконалювання сил i засобiв збройноï боротьби. На раннiй
стадiï розвитку вiйськового справи, коли знищення супротивника
досягалося тiльки силою безпосереднього фiзичного впливу воïнiв
холодною зброєю, настання велося в щiльно зiмкнутих побудовах i
розвивалося на невелику глибину. Воно мiстило в собi в той час, по сутi,
один елемент — удар вiйськ. Надалi, у зв'язку з ускладненням
бойових дiй, з'являються й iншi елементи наступального бою. Так, з
винаходом пороху, а потiм i вогнепальноï зброï, важливу роль у
боï став грати вогонь. Одночасно все бiльшого значення набував
маневр вiйськ. Особливо мистецьки застосовували маневр у боï
росiйськi полководцi Петро I, П. Я. Румянцев, А. В. Суворов, М. И.
Кутузов i iншi
У мiру розвитку зброï й бойовоï технiки глибше й всебiчне
ставав взаємозв'язок вогню, удару й маневру, а в мiсцi з тим
мiнялося i ïхнє спiввiдношення в наступальному боï. У
перiод, коли вогневий вплив вiйськ, що наступали, на супротивника було
порiвняно слабким, вогонь лише забезпечував ïхньоï дiï,
пiдготовляючи вирiшальний момент атаки — штиковий (шабельний)
удар. Зi збiльшенням моцi вогнепальноï зброï, особливо з
появою нарiзноï зброï, значення вогню в боï неухильно
зростало
Починаючи iз другоï половини XIX в. основний збиток супротивниковi
в боï наносився вогнем. Якщо в перiод наполеонiвських воєн
втрати особового складу вiд рушничного артилерiйського вогню становили
40%, а вiд холодноï зброï — 60%, то у франко-прусской
вiйнi 1870-1871гг. втрати вiд вогню зросли до 90%.
Подальше пiдвищення ролi вогню в наступальному боï пов'язане з
надходженням на озброєння скорострiльноï й далекобiйноï
артилерiï, а також кулеметiв. Наприклад, у ходi першоï
свiтовоï вiйни вогнева мiць пiхотних дивiзiй внаслiдок насичення
ïхньою автоматичною зброєю й артилерiєю зросла в 2, 5-3
рази. У результатi рукопашна сутичка — штикова атака пiхоти й
шабельний удар кiннот поступово поступилася мiсцем ближньому вогневому
бою. Зложився груповий бойовий порядок навколо сильних ударно-вогневих
засобiв — знарядь безпосереднього супроводу, а потiм i танкiв, що
привело до пiдвищення маневреностi вiйськ i бiльше швидкому руху ïх
у глибину оборони супротивника
Наступальний бiй придбав загальновiйськовий характер. Успiх досягався
спiльними зусиллями всiх пологiв вiйськ i засобiв, участвовавши в
боï. У зв'язку iз цим пiдвищилася роль взаємодiï в
настаннi. Одночасно пiд впливом нових засобiв боротьби зростала
активнiсть i напруженiсть бойових дiй, збiльшувався просторовий розмах
операцiй (боïв) .
Навчальнi питання
1. Цiль настання. Способи переходу в настання. Бойовий порядок полку.
Змiст бойових завдань. Поняття про ядерну й вогневу поразку
супротивника
Настання проводиться з метою розгрому (знищення) супротивника й
оволодiння важливими районами (рубежами, об'єктами) мiсцевостi.
Воно полягає в поразцi супротивника всiма наявними , способами
рiшучiй атацi, стрiмкому просуваннi вiйськ у глибину його розташування,
знищеннi й полонi живоï сили, захопленнi озброєння й технiки,
рiзних об'єктiв i намiчених районiв (рубежiв) маетности.
Настання може вживати пiсля тривалоï або короткочасноï
оборони, при переходi вiйськ у контрнаступ i для розвитку успiху,
досягнутого в наступальнiй (контрнаступательной) операцiï
Залежно вiд обстановки й поставлених завдань настання може вестися на що
обороняється, наступаючого або отходящего супротивника
Настання полку на супротивника, що займає пiдготовлену оборону, як
правило, здiйснюється з положення безпосереднього зiткнення з ним,
а на поспiшно перешли до оборони — з висуванням iз глибини. Воно
звичайно починається проривом оборони супротивника, заключавшимся
в зломi ïï ударами всiх видiв зброï й рiшучою атакою
танкових i мотострiлкових пiдроздiлiв на вузькiй дiлянцi (дiлянках) , у
створеннi пролому в оборонi й наступному ïï розширеннi в
сторони флангiв i в глибину. При наявностi в оборонi супротивника
розривiв, промiжкiв i вiдкритих флангiв полк може переходити в настання
у всiй смузi шляхом нанесення декiлькох ударiв по найбiльш слабких
дiлянках оборони, здiйснення маневру мотострiлковими й танковими
пiдроздiлами i ïхньою спiльною атакою супротивника iз фронту,
флангiв, тилу з одночасним охопленням його по повiтрю
Настання на наступаючого супротивника ведеться шляхом зустрiчного бою, ана що вiдходить — шляхом його переслiдування При веденнi настання
iз застосуванням тiльки звичайноï зброï розгром конфронтуючого
супротивника, як правило, здiйснюється послiдовною вогневою
поразкою його перших, другого ешелонiв i резервiв при одночасному впливi
на найважливiшi об'єкти на всю глибину досяжностi стрiлянини й
рiшучим настанням мотострiлкових i танкових пiдроздiлiв у призначенi
ïм смугах з оволодiнням намiченими районами (рубежами) .
При веденнi настання iз застосуванням ядерноï зброï розгром
супротивника здiйснюється одночасною поразкою ядерними ударами
його конфронтуючого угруповання й важливих об'єктiв на всю глибину
досяжностi стрiлянини iз завершенням ïхнього знищення наступними
ядерними, вогневими ударами й стрiмким настанням мотострiлкових i
танкових пiдроздiлiв по напрямках i захопленням важливих районiв
(рубежiв) .
У всiх випадках настання повинне проводитися у високому темпi, неспинно,
удень i вночi, зi швидким переносом пiдсиливши в глибину, широким
застосуванням охоплень i обходiв супротивника, у тому числi, по повiтрю,
а на приморських напрямках — з моря, нанесенням по ньому
одночасних ударiв iз фронту, у фланги, у тил i з повiтря,
розчленовуванням i знищенням його по частинах
Темпи настання мотострiлковоï (танковоï) дивiзiï можуть
становити на Захiдному театрi воєнних дiй 20-30 км, а
мотострiлковоï дивiзiï на автомобiлях — 15-20 км у добу.
На iнших театрах воєнних дiй вони можуть бути iншими
Танковий полк i мотострiлковий полк на бойових машинах пiхоти
мотострiлковоï дивiзiï звичайно застосовуються в першому або в
другому ешелонi дивiзiï на напрямку ïï головного удару;
мотострiлковий полк на бронетранспортерах або на автомобiлях, як
правило, у першому ешелонi дивiзiï, а окремий танковий батальйон
— у загальновiйськовому резервi
Танковий батальйон мотострiлкового полку (мотострiлковий батальйон
танкового полку) на початку настання звичайно надається
мотострiлковим (танковим) батальйонам першого ешелону. При розвитку
настання в глибинi вiн може дiяти й самостiйно в повному складi
Мотострiлковий (танковий) полк першого ешелону наступає в смузi до
5 км; батальйон — на фронтi до 2 км.
Полк прориває оборону супротивника звичайно на однiй дiлянцi.
Ширина дiлянки прориву може становити: полку — 2-3 км, батальйон у
цьому випадку наступає на фронтi до 1 км.
Бойове завдання полку визначається залежно вiд складу й стану
угруповання супротивника, побудови його оборони й ступеня iнженерного
встаткування опорних пунктiв, районiв i позицiй, задуму бою, складу й
бойових можливостей полку, характеру мiсцевостi й iнших умов обстановки
Полку першого ешелону вказуються найближче завдання й напрямок
продовження настання
Полку другого ешелону вказуються найближче завдання й напрямок
продовження настання
Найближче завдання полку першого ешелону полягає в розгромi у
своïй смузi настання першого ешелону бригади, що
обороняється, полку супротивника й оволодiннi першою
позицiєю; подальше завдання — у розвитку настання, розгромi
його бригадних (полкових) резервiв i оволодiннi ïхнiм рубежем.
Напрямок продовження настання полку визначається з таким
розрахунком, щоб забезпечувалися розгром дивiзiонних резервiв
супротивника й виконання завдання дивiзiï, поставленоï на добу
настання
Найближче завдання полку другого ешелону при уведеннi його в бiй можуть
полягати в розвитку настання, завершеннi розгрому разом з полками
першого ешелону дивiзiонних резервiв супротивника й оволодiннi
призначеним рубежем. Напрямок продовження настання полку
визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання
бойового завдання дивiзiï на всю глибину
При проривi оборони супротивника пiсля подолання смуги забезпечення
(зони прикриття) бойове завдання полку по глибинi може бути менше
звичайноï
Напрямок головного удару вказується старшим командиром або
визначається командиром полку на всю глибину настання або тiльки
на глибину найближчого завдання. У ходi настання воно може змiнюватися
Головний удар варто наносити по найбiльш слабкому мiсцю в оборонi
супротивника в напрямку, що виводить головнi сили полку у фланг i в тил
основному угрупованню вiйськ, що обороняються. В окремих випадках i при
дiях iз застосуванням ядерноï зброï його доцiльно наносити
безпосередньо по основному угрупованню вiйськ супротивника iз фронту з
метою ïï розчленовування й розгрому вроздрiб. На напрямку
головного удару створюється й постiйно пiдтримується
трикратна перевага й бiльше в силах i засобах над супротивником,
передбачається найбiльш високий ступiнь його вогневоï поразки
й застосовуються найбiльш боєздатнi частини (пiдроздiлу) .
Бойовий порядок полку в настаннi будується в один або два ешелони.
При одноешелоннiй побудовi видiляється сильний загальновiйськовий
резерв
При проривi укрiпленого району, штурмi великого мiста й на мiсцевостi з
обмеженою кiлькiстю доступних напрямкiв бойовий порядок полку може
будуватися в три ешелони
Вогнева поразка супротивника в настаннi полягає в комплексному
вогневому впливi на нього силами й засобами рiзних видiв Збройних Сил,
пологiв вiйськ i спецiальних вiйськ iз застосуванням ракет i
боєприпасiв, споряджених звичайними й запальними речовинами. Воно
органiзується й проводиться на всю глибину бойового завдання
дивiзiï у всiй смузi ïï настання, а також по напрямках
при виконаннi окремих тактичних завдань, здiйснюваних у певних районах у
встановлений час, з метою поразки засобiв ядерного й хiмiчного нападу й
систем високоточноï зброï супротивника, основного угруповання
його вiйськ i резервiв, завоювання й пiдтримки вогневоï переваги
над ними, порушення протиповiтряноï оборони, систем керування й
радiоелектронноï боротьби, роботи тилу
Вогнева поразка супротивника в настаннi включає участь у масованих
вогневих ударах i проведення комплексноï вогневоï поразки при
переходi в настання на супротивника, що обороняється, форсуваннi
водних перешкод i уведеннi в бiй других ешелонiв (загальновiйськових
резервiв) .
Масований вогневий удар проводиться за планом старшого командира
(начальника) iз залученням частини вогневих засобiв дивiзiï (полку)
. Вiн може включати 2-3 пуски ракет у звичайному спорядженнi, кiлька
вогневих нальотiв артилерiï й один масований удар авiацiï
Комплексна вогнева поразка при переходi дивiзiï (полку) у настання
на супротивника, що обороняється, форсуваннi водних перешкод i
уведеннi в бiй другого ешелону (загальновiйськового резерву)
органiзується й здiйснюється по перiодах:
вогнева (артилерiйська й авiацiйна) пiдготовка атаки; вогнева
(артилерiйська й авiацiйна) пiдтримка атаки;
вогневе (артилерiйський i авiацiйне) супровiд настання вiйськ вглубине.
При настаннi з висуванням дивiзiï (полку) iз глибини активно дiючi
вогневi засоби супротивника виявляються й негайно знищуються. В окремих
випадках може проводитися перiод вогневого забезпечення висування
Кiлькiсть перiодiв може бути рiзним i буде визначатися щораз залежно вiд
конкретно сформованоï обстановки
Для виконання завдань вогневоï поразки супротивника в дивiзiï
залучаються: ракетна частина, розвiдувально-вогневий комплекс, штатну,
додану й пiдтримуючу дивiзiю артилерiя, пiдроздiли протитанкових
керованих ракет, танки, видiлена для пiдтримки авiацiя й iншi вогневi
засоби
Артилерiя зi складу з'єднань (частин) других ешелонiв (резервiв)
тимчасово включається до складу дивiзiонноï (полковий)
артилерiйськоï групи. Вона розгортається на напрямку
висування й настання дивiзiï (полку) i виконує вогневi
завдання без змiни вогневих позицiй
При вогневiй поразцi супротивника артилерiя застосовує наступнi
види вогню: вогонь по окремiй метi, зосереджений вогонь, масований
вогонь, нерухливий i рухливий загороджувальний вогонь, послiдовне
зосередження вогню, вогневий вал i рухлива вогнева зона
У всiх перiодах вогневоï поразки погоджено використовуються
високоточнi й звичайнi боєприпаси. При цьому бiльша частина
високоточних боєприпасiв застосовується на напрямку
головного удару для поразки важливих об'єктiв, насамперед
малорозмiрних i високозащищенних.
Для застосування високоточноï зброï у всiх перiодах
вогневоï поразки може видiлятися певний час. Розвiдувально-вогневий
комплекс застосовується в призначенiй йому зонi розвiдки й поразки
об'єктiв i цiлей у мiру ïхнього виявлення. Його застосування
передбачається в кожному перiодi вогневоï поразки, але за
часом спецiально не планується
Вогнева пiдготовка атаки включає артилерiйську й авiацiйну
пiдготовку. Вона починається в призначений час i проводиться до
висновку мотострiлкових i танкових пiдроздiлiв на рубiж переходу в атаку
на глибину оборони дивiзiï супротивникам по окремих важливих
об'єктах i на бiльшу глибину iз зосередженням основних зусиль на
поразцi вiйськ супротивника й руйнування його оборонних споруд на
дiлянцi (дiлянках) прориву, а також на знищеннi виявлених засобiв
ядерного нападу й систем високоточноï зброï
Вогнева пiдготовка атаки може складатися: з одного або декiлькох
вогневих нальотiв артилерiï, що виконують завдання iз закритих
вогневих позицiй, у сполученнi з вогнем знарядь, танкiв, установок
протитанкових керованих ракет, видiлених для стрiлянини прямим
наведенням, i з дiями армiйськоï авiацiï; з одного-двох
вогневих ударiв лiтакiв i вертольотiв, у сполученнi з вогнем засобiв,
видiлених для стрiлянини прямим наведенням; з авiацiйних ударiв
фронтовоï авiацiï по запланованих об'єктах у глибинi
оборони супротивника, а також з ударiв розвiдувально-вогневих комплексiв
i ракет у звичайному спорядженнi
