Правова регламентацiя взаємодiï

Як ми вже вiдзначали, взаємодiя повинне здiйснюватися вiдповiдно
до приписань законiв пiдзаконних нормативних актiв, що регулюють як
спiльну дiяльнiсть, так i порядок функцiонування кожного органа окремо.
Виходячи iз цього положення можна зробити висновок, що правову основу
взаємодiï становлять: Конституцiя Росiйськоï
Федерацiï, Закон Росiйськоï Федерацiï Про прокуратуру
Росiйськоï Федерацiï, Положення про Вiйськову прокуратуру,
накази Генерального прокурора Росiйськоï Федерацiï й iншi
нормативно — правовi акти, що регулюють дану область дiяльностi.
Однак складнiсть даного питання полягає в тому, що регламентацiя
як така в законi вiдсутнiй, та й сам термiн, як ми вже вiдзначали, у
законi не використовується, а там, де говориться про
взаємодiю використовується його синонiм — термiн
координацiя . Пряме згадування про взаємодiю ми знайдемо лише в
Законi Росiйськоï Федерацiï Про прокуратуру Росiйськоï
Федерацiï вiд 17 листопада 1995 року; стаття четверта Положення про
Вiйськову прокуратуру закрiпила взаємодiю як один iз принципiв
органiзацiï дiяльностi Вiйськовоï прокуратури ; стаття
четверта Iнструкцiï органам дiзнання Збройних Сил i iнших
вiйськових формувань визначає проведення оперативно —
пошукових дiй у взаємодiï з Вiйськовою прокуратурою. Iнших,
прямих вказiвок на порядок органiзацiï й проведення
взаємодiï в законодавствi немає. Не виключенням є
й накази Генерального прокурора: у якi вiн вимагає полiпшення
взаємодiï прокуратури з iншими правоохоронними органами.
Положення про координацiю дiяльностi правоохоронних органiв по боротьбi
зi злочиннiстю, згiдно вiд Закону РФ Про прокуратуру РФ затверджене
Президентом РФ iснує лише в межах згадування про нього в статтi 8
Закону й поповнює собою список пробiлiв Росiйського Законодавства.
Прийнятий 17.11.95. закон Росiйськоï Федерацiï Про прокуратуру
Росiйськоï Федерацiï у новiй редакцiï звичайно ж полiпшив
положення прокуратури, звiльнивши ïï вiд дозволу питань
простою вагонiв, недопоставки продуктiв i iнших не властивих прокуратурi
функцiй, але в теж час про настiльки важливий елемент дiяльностi
прокуратури як взаємодiя законодавець умовчує: роблячи
регулюючу взаємодiю норму бланкетной.
Тому прокурори намагаються максимально використовувати всi вказiвки, якi
iснують у нормативнiй базi, а також положення, розробленi юридичною
наукою, якi необхiдно перекласти на строгу мову закону й впровадити в
практику. Чiтке визначення сутностi розмежування прав i обов'язкiв
суб'єктiв взаємодiï, його форм не тiльки пiдвищить
якiсть проведення останнього, але й дозволить виключити зайвi суперечки
про сутнiсть даного процесу. А.М. Ларiн, наприклад, уважає, що
взаємодiя прокуратури й органiв дiзнання неможливо, тому що
надiлення працiвника прокуратури такими повноваженнями стосовно органа
дiзнання спричиняється ïхню нерiвнiсть у дiяльностi по
розслiдуванню злочинiв Однак iз цим твердженням важко погодитися, тому
що потреба у використаннi тих або iнших повноважень органiв дiзнання й
прокуратури носить обопiльний характер. Крiм того, орган дiзнання не
перебуває в адмiнiстративному пiдпорядкуваннi прокуратури, що
виключає можливiсть оперативного керування ïм з боку
останнього, а отже, i верховенство одного над iншим. Термiн
взаємодiя надiйно вкоренився в юридичнiй лiтературi, працiвники
правоохоронних органiв точно розумiють його змiст, тому навряд чи варто
виключати його iз правового лексикона
Говорячи про правову регламентацiю взаємодiï необхiдно
вiдзначити й роль планування в його здiйсненнi. У планах роботи
прокуратур формулюються основнi завдання на даний перiод, точно
визначаються головнi ланки роботи й всi мiри органiзацiйного
забезпечення запланованих заходiв, у тому числi й взаємодiï,
починаючи iз взаємодiï всiх прокурорiв i вiддiлiв
прокуратури, i закiнчуючи взаємодiєю прокуратури з iншими
органами. При плануваннi взаємодiï вiйськовий прокурор
ураховує ряд важливих факторiв i, насамперед, стан законностi у
вiйськових частинах, що обслуговуються, i на всiй територiï
адмiнiстративноï одиницi, завдання територiальних правоохоронних
органiв, структуру й динамiку злочинностi й т.д. Всю цю iнформацiю
вiйськовий прокурор одержує в ходi вже органiзованоï
взаємодiï на попереднiй перiод, а також у ходi участi в
координацiйних нарадах iз представниками територiальних правоохоронних
органiв, командуванням вiйськових частин
Планування взаємодiï на поточний перiод часу дозволяє
пiдiйти до взаємодiï з науковою основою, регламентувати цей
процес у правовому вiдношеннi, знаходити найбiльш ефективнi форми його
здiйснення. Виходячи iз цього можна сказати, що план роботи
вiйськовоï прокуратури на даний перiод також входить у правову
основу органiзацiï й здiйснення взаємодiï вiйськового
прокурора з командуванням i правоохоронними органами И, таким чином, iз
сказаного випливає, що взаємодiя — це
взаємозалежна, погоджена по мiсцю й часу дiяльнiсть декiлькох його
суб'єктiв, спрямована на виконання загального завдання змiцнення
законностi й правопорядку й боротьбу зi злочиннiстю. У лiтературi
втримується чимало рiзноманiтних визначень поняття
взаємодiï. Часом вони значною мiрою вiдрiзняються друг вiд
друга, що обумовлено конкретними цiлями й методиками дослiджень, що
проводилися ïхнiми авторами. Однак наявнi розходження, як правило
стосуються лише окремих сторiн розглянутого поняття й не зачiпають його
сутностi. Вiдрiзняючись у деталях, пропонованi рiзними авторами
визначення зводяться до розумiння взаємодiï як спiльноï,
погодженоï по цiлям (завданням), мiсцю й часу дiяльностi
працiвникiв рiзних органiв, можливостi комплексного використання цими
органами всiх наданих ïм засобiв в iнтересах всiх учасникiв
взаємодiï
Взаємодiя являє собою погоджену дiяльнiсть прокуратури,
мiлiцiï, органiв юстицiï й судiв мiж собою, а також з iншими
державними й суспiльними органами й органiзацiями в боротьбi зi
злочиннiстю й iншими правопорушеннями. Взаємодiя
здiйснюється тiльки в рiшеннi загальних завдань правоохоронних
органiв. При здiйсненнi специфiчних завдань, зокрема таких, як нагляд за
виконанням законiв органами дiзнання й попереднього наслiдку, розгляд
судом конкретних кримiнальних справ, взаємодiя виключається,
оскiльки втручання в компетенцiю iнших органiв неприпустимо.
Взаємодiя органiв прокуратури, внутрiшнiх справ, юстицiï й
судiв складається в погодженостi ïхнiх дiй, спрямованих на
змiцнення законностi й правопорядку, попередження й викорiнювання
злочинiв, виховання посадових осiб i громадян у дусi сумлiнного
виконання своïх конституцiйних обов'язкiв i поваги законiв,
здiйснюваних у межах компетенцiï цих органiв способами й методами,
властивими кожному з них
Виходячи з вищевикладеного, у переломленнi визначення термiна до
даноï теми , можна сказати, що взаємодiя вiйськового
прокурора з командуванням i правоохоронними органами — це
засноване на законi, погоджене по мiсцю, цiлям i часу напрямок
дiяльностi вiйськового прокурора, командування вiйськових частин i iнших
правоохоронних органiв за рiшенням вартих перед ними завдань у
правоохороннiй сферi дiяльностi .